Кабмін зменшив ціни на електроенергію для населення. Але через це зростуть ціни на все

Кабмін зменшив ціни на електроенергію для населення. Але через це зростуть ціни на все

Зниження цін на електроенергію для населення, на думку експертів, спричинить зростання ціни для непобутових споживачів. Таким чином, зниження цін буде нівельовано зростанням цін на товари та послуги.

Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронювати участь

Напередодні 30-ї річниці Незалежності влада вирішила зробити українцям подарунок у вигляді зниження цін на електроенергію. За рішенням уряду, для тих побутових споживачів, які використовують до 250 кВт·год на місяць, ціна на електроенергію буде знижена з нинішніх 1,68 грн до 1,44 грн/кВт·год.

Проте "зниження" це сміливо можна назвати умовним — адже менше року тому влада суттєво підвищила ціни на електроенергію, а також скасувала низку пільг. Тим більше, що український ринок електроенергії останні кілька років перманентно перебуває у стані кризи, яка спричинена насамперед дефіцитом коштів .

Все ще не до кінця зрозуміла ситуація із формуванням запасів вугілля на ТЕС до початку опалювального сезону . А ще не варто забувати про амбіції влади синхронізувати Об'єднану енергосистему України з енергосистемою континентальної Європи до 2024 року. Синхронізація передбачає не лише об'єднання у технічному плані, а й гармонізацію українського законодавства з європейським. А в ЄС заборонено субсидування, до якого цілком можна віднести і ПСО, що діє. У Європейському енергетичному співтоваристві хочуть, щоб на українському ринку електроенергії діяли лише ринкові правила.

Однак ринкові ціни набагато вищі за вартість електроенергії для населення: з урахуванням тарифу на розподіл і передачу промисловість сплачує близько 3-4 грн/кВт⋅год. Різницю доводиться компенсувати державним підприємствам "Енергоатом" та "Укргідроенерго", які є великими виробниками електрики з низькою собівартістю виробництва. Проте гроші потрібні й цим держкомпаніям. Наприклад, Рівненська АЕС вже заявляла про критичну нестачу фінансування та загрозу зриву програми з модернізації.

Так чи інакше питання скоріше політичне. Влада намагається зберегти рейтинги і не хоче злити електорат, а підвищенням ціни до 3-4 грн/кВт⋅год вони це зроблять. Тож з 1 жовтня ціни на електрику будуть знижені і до травня 2022 року переважна більшість українців платитиме 1,44 грн/кВт⋅год.

Але що буде згодом? Чи збережуть пільгові ціни для населення чи лібералізують ринок, щоб гармонізувати його із ринком ЄС? І як зниження ціни населення позначиться на промислових споживачах? Delo.ua відповідає на ці запитання.

Споживач заплатить потім

На думку директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, таке рішення уряду може призвести до подальшого зростання заборгованості на оптовому ринку електроенергії. Сьогодні механізм спецзобов'язань не прямо впливає на промислових споживачів, але в майбутньому ситуація може змінитися. Оскільки "Енергоатом" зобов'язаний компенсувати різницю в ціні, то швидше за все він генеруватиме нову заборгованість.

"Населення платитиме менше в середньому на 40-60 грн на місяць. "Енергоатом" та "Укргідроенерго" продовжать продавати енергію нижче за собівартість. Оператор системи передачі ("Укренерго". — Delo.ua) продовжить накопичувати борги. Ще близько 7 млрд грн накопичить. В результаті колись комусь доведеться ухвалити рішення про підвищення ціни до 3-4 грн за кВт⋅год", - каже Рябцев.

За його словами, щоб забезпечити низьку ціну на електроенергію для населення, влада жертвує надійністю української енергосистеми, яка дуже зношена. А щоб привести українську енергосистему в нормальний стан і погасити заборгованість на ринку, владі з часом доведеться ухвалити рішення про відміну спецзобов'язань.

Рябцев вважає, що такого сценарію можна уникнути, якщо змінити модель спецзобов'язань: "Потрібно, щоб усі продавали енергію на прозорих аукціонах за ціною, яка встановлена на цих торгах. Не допускати на аукціони чистих трейдерів — тих, хто не генерує електроенергію і не є її споживачем І потім уже Кабміну компенсувати різницю між аукціонною ціною і тією, яку він вважає за потрібне дати для населення".

У свою чергу, головний редактор видання "БізнесЦензор" Сергій Головньов вважає, що зниження ціни електроенергії для населення стало можливим через збільшення вартості для промисловості. В результаті стрибка цін у липні "Енергоатом" зміг заробити додаткові кошти, спрямовані на зниження цін для населення. На думку журналіста, зниження цін для населення спричинить підвищення інфляції.

"Ціни підвищать для непобутових споживачів, а за кілька місяців люди побачать це в магазинах. Не варто забувати і про водоканали, у яких собівартість — це 70% електроенергія. Очевидно, що вони будуть змушені підвищувати тарифи на воду. З одного боку, вартість життя зросте, з іншого боку, уряд піднімає мінімальну зарплату. І це говорить про те, що все нівелюється. У населення буде більше грошей, але їх з'їсть інфляція, тому реальні доходи залишаться на тому ж рівні", - говорить Головньов.

Також він зазначає, що такі кроки влади погіршують стан промисловості, яка вважається більш прогнозованим та менш проблемним споживачем електроенергії, ніж населення та, відповідно, ускладнюють умови ведення бізнесу.

"Енергоатом" - новий "Нафтогаз"?

Засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль також вважає, що головним донором зниження ціни для населення став не лише "Енергоатом", а й уся українська промисловість.

"Атомна генерація у нас завжди вважалася донором соціальних ініціатив уряду та президента. А заплатить за зниження "Енергоатом". Проте йому потрібно буде десь брати гроші, тому візьме їх на іншому ринку — на ринку постачання для промисловості. Прогнозувати ціни на електроенергію складно , оскільки ринок електроенергії перебуває у турбулентному стані: ціни на ньому то провалювалися, то зростали. Але ініціативами уряду щодо зниження цін на електроенергію, звичайно, це все ляже прямо чи опосередковано на суміжні ринки, якраз на ринок постачання електроенергії для промисловості", — каже Кобаль.

На думку експерта, зниження цін на електроенергію хоч і знизить трохи інфляцію, але дасть приріст у ціні на електрику для промислових виробників, а це, своєю чергою, спричинить зростання вартості товарів. І все це повернеться як інфляція населенню.

"Якщо в одному сегменті уряд знижує ціни для населення, то в іншому - для промисловості - вони зростають. Вартість товарів збільшиться. Виросте інфляція. Тому можна говорити про субсидування ціни для населення за рахунок промисловості", - каже Кобаль.

Він також вважає, що у тому чи іншому вигляді спецзобов'язання можуть бути збережені навіть із запровадженням в Україні повноцінного ринку електроенергії. При цьому механізм може бути ринковим, як, наприклад, після запровадження ринку газу для населення.

За його словами, фактично Україна синхронізована із європейським ринком газу. Влада виконала всі необхідні вимоги: провела анбандлінг, виділила оператора ГТС і ПСГ. Однак у результаті населення платить за газ вдвічі дешевше, ніж на ринку, і це завдяки державній компанії.

"Те ж можна сказати і про ринок електроенергії. Ми можемо відмовитися від спецзобов'язань, але "Енергоатом" запропонує ціну для населення, яка буде набагато нижчою за ту, що для промисловості. Таким чином українська влада зможе стверджувати, що субсидій на ринку немає, але щодо фактом це буде субсидія. Просто це субсидування буде покладено на держкомпанію", - каже Кобаль.

На його думку, рішення уряду має суто політичний характер і спрямоване на те, щоб задобрити населення в умовах зростання цін на газ: "Всі ми бачили, як населення болісно сприймає зростання тарифів. Минулого опалювального сезону через підвищення цін на газ люди навіть намагалися бунтувати. Я думаю, якраз це і впливає на рішення уряду".

Степан Крока, спеціально для Delo.ua