- Тип
- Редакція пояснює
- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Додати Dilo.ua як бажане джерело в Google
Трамп програв через дороге пальне: що змінить перемога демократів у США для України
Демократи отримали контроль над обома палатами Конгресу США. Так американські виборці покарали республіканців за рекордні ціни на пальне, а дизельна угода з Володимиром Путіним не допомогла президенту США Дональду Трампу. Експерти, яких опитало Dilo, досить неоднозначно оцінюють можливості нового Конгресу зупинити війну з Іраном та збити нафтові доходи, які фінансують агресивну війну Кремля проти України.
Що трапилось
Станом на 16.09 4 листопада, за даними Associated Press, демократи мають 54 місця в Сенаті проти 44 у республіканців. У Палаті представників рахунок 228 на 139 на користь демократів, підрахунок у частині округів триває. Для більшості потрібно 51 і 218 місць відповідно, тож контроль над обома палатами демократи вже забезпечили. За прогнозом AP, вони відвоюють щонайменше сім республіканських місць у Сенаті, хоча для контролю вистачило б чотирьох.
Однією з головних причин поразки республіканців стало рекордне подорожчання пального в США. Оскільки більшість американців живе в передмістях і малих містах, де без автомобіля не обійтися, ціни на заправці є досить чутливою електоральною темою. У день виборів, 3 листопада, галон дизеля в США в середньому коштував $6,28 — на $2,59 більше, ніж рік тому. Бензин коштував $4,15 проти $2,98 у день початку війни з Іраном. Обидві ціни стали рекордними для дня виборів в історії США. При цьому майже 80% американців вважають винним у цьому Трампа. Найсильніше подорожчання дизеля вдарило по аграрних штатах, які республіканці вважали своїми бастіонами.
Спроба Трампа збити ціни угодою з Кремлем не спрацювала. 9 жовтня він оголосив про постачання понад 300 тис. т російського дизеля одразу і ще 500 тис. т у листопаді. Однак 300 тис. т — це лише близько півтори доби американського експорту дизеля. За два тижні після оголошення роздрібна ціна знову зросла. Після виборів Трамп визнав, що війна з Іраном вплинула на поразку республіканців, але рішення про її початок захищає.
Як нова розстановка сил в Конгресі вплине на нафтові котирування
Ключовим чинником, який спричинив здорожчання нафти, стала війна з Іраном, яку США розпочали наприкінці лютого. 1 березня Іран закрив Ормузьку протоку, і рух суден через неї досі приблизно на 75% нижчий за норму. 4 листопада, після перемоги демократів, Brent торгувалася біля $104 за барель, WTI — біля $97. Перед війною нафта коштувала близько $60.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що новий Конгрес позбавить Білий дім грошей на війну.
"Конгрес, скоріш за все, не виділить грошей на продовження війни на Близькому Сході. Якщо війна буде закінчена через фінансові проблеми адміністрації, то це призведе до послаблення напруги в районі Перської затоки і спричинить динамічне падіння цін на нафту та нафтопродукти", — каже він.
За його оцінкою, для продовження війни США потрібно щонайменше $300 млрд.
Фінансовий тиск на Пентагон справді є. Конгрес жодного разу не ухвалив окремих асигнувань на цю війну, хоча на неї вже витрачено понад $40 млрд. У березні Пентагон шукав додаткові $200 млрд. Офіційний запит, який Білий дім надіслав у червні, становить $87,6 млрд, з них $67 млрд призначено для Пентагону. Конгрес його досі не схвалив, а вартість війни на середину жовтня сягнула щонайменше $47,1 млрд. Через бездіяльність Конгресу Пентагон закриває дефіцит, перекидаючи кошти між власними рахунками.
Однак до стабілізації цін ще далеко. За прогнозом Омельченка, до $50 за барель нафта навряд чи опуститься, найімовірніший коридор — $70–80 до кінця I кварталу 2027 року. Це означає падіння на чверть і більше від нинішнього рівня.
"Трамп залишається президентом, і його політика все одно буде непередбачуваною. Крім того, цю адміністрацію спонсорували великі нафтові компанії, зацікавлені у високих цінах", — пояснює експерт.
Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев суттєвого впливу виборів на політику Трампа не очікує. Новий Конгрес запрацює лише з січня, а повноваження президента в зовнішній політиці ніхто не обмежував. Закон про воєнні повноваження 1973 року зобов'язує президента припинити використання американських військ у бойових діях протягом 60 днів після повідомлення Конгресу, якщо той не санкціонував операцію або не продовжив цей строк. Ще до 30 днів можуть бути відведені на безпечне виведення військ.
Рябцев переконаний, що Трамп може назвати чергову кампанію "спеціальною операцією" і обійти обмеження. Білий дім дійсно фактично проігнорував червневу резолюцію Конгресу з вимогою вивести війська з Ірану, вважаючи сам закон неконституційним.
Ціни, на думку Рябцева, знизить лише замирення з Іраном, але в цій грі зараз усі козирі в Тегерана.
"Іранці можуть будь-якої миті просто сказати, що заблокують протоку, або підпалити випадковий танкер — і тут же змусити всіх з ними домовлятися на їхніх умовах", — каже експерт.
Новий Конгрес матиме асиметричні важелі. Демократи зможуть блокувати законодавчі ініціативи республіканців, але їм буде складно просувати власні. Для подолання процедурного блокування більшості звичайних законопроєктів у Сенаті потрібні 60 голосів, яких демократи не матимуть. Закон, що зобов'язує Трампа зупинити війну, натрапить на вето.
Водночас відмова в додатковому фінансуванні не означатиме негайного припинення бойових дій: адміністрація зможе певний час використовувати вже затверджені асигнування та перерозподіляти кошти в межах наданих їй повноважень.
Залишається перехідний період: республіканці обговорюють останній партійний пакет із фінансуванням війни, щоб провести його до приходу демократів. Новий склад Конгресу складе присягу лише 3 січня.
Зі свого боку аналітик ExPro Consulting Михайло Свищо займає проміжну позицію.
"У зовнішній політиці президент США має значно більшу роль. Але конгресмени можуть змушувати його йти на компроміси через внутрішню політику. Якщо зовнішня політика призводить до зростання цін на пальне всередині країни, вона буде піддаватися критиці, і, можливо, ця критика змусить президента її переглянути", — говорить Свищо.
Що зміниться для України
Оскільки нафтогазові доходи є для Кремля головним джерелом фінансування війни проти України, кожен долар падіння ціни б'є по бюджету Кремля. На думку Омельченка, дешевша нафта ще й покращить економічне становище ЄС і Великої Британії, які зможуть більше допомагати Україні. Крім того, з поразкою республіканців Трамп втрачає важелі тиску на Київ, і в України з'являється шанс вийти з "пастки примусових мирних перемовин".
Під загрозою опинилася й дизельна угода. Свищо вважає, що Трамп і його переговорники підходять до Росії суто по-бізнесовому, але результат вийшов протилежним очікуваному.
"Це не вплинуло на ціни на дизель і бензин у США, тому що обсяги мінімальні, порти відмовляються приймати, а приватні компанії відмовляються купувати російський дизель", — каже аналітик.
Нові ініціативи можливі, але реальних великих обсягів, які впливали б на ринок, за його оцінкою, скоріш за все, не буде.
Угоду від початку критикували представники обох партій. 13 жовтня шестеро сенаторів-республіканців і шестеро демократів закликали Трампа її скасувати. Серед підписантів були Міч Макконнелл і Джон Корнін. Під критику потрапила генеральна ліцензія Мінфіну № 135, яка дозволяє продаж та імпорт російського дизеля до 7 квітня 2027 року.
Тепер демократи отримують інструменти для розслідування. У листі від 24 жовтня вони вимагали від шести великих банків, серед яких JPMorgan, Bank of America і Goldman Sachs, а також від портових адміністрацій Техасу та Нью-Йорка зберегти контракти, документи на перевезення і листування з посадовцями. Лист підписав і республіканець Том Тілліс. Автори попередили, що кримінальна відповідальність може загрожувати будь-якій компанії, яка свідомо купує російський дизель або сприяє його імпорту. За загальним правилом федерального кримінального законодавства США, строк давності для більшості злочинів, за якими не встановлено іншого строку, становить п'ять років. Тому потенційні юридичні ризики для учасників угоди можуть зберігатися і після зміни адміністрації.
Втім Рябцев попереджає, що головними мішенями розслідувань стане оточення президента. Сенатські комітети можуть викликати радників і переговорників Трампа і вимагати від них свідчень під присягою. Рябцев не очікує, що демократи зможуть домогтися усунення Трампа від влади. Для засудження президента в Сенаті потрібні дві третини голосів, або 67 за повного складу палати. Навіть із 54 місцями демократи не зможуть цього забезпечити без підтримки щонайменше 13 республіканців. Тож за оцінкою експерта, перемога демократів не означає, що Україна від цього щось автоматично отримає.