Відключення електроенергії за борги вже в січні. Що чекає на українців після скасування мораторію

Згідно з заявою одного з найбільших постачальників електроенергії компанії YASNO, перші відключення стосуватимуться в першу чергу тих, в кого є багатомісячні борги, що складають десятки тисяч гривень. 

Водночас діючий закон про житлово-комунальні послуги дозволяє відключати споживача лише після 30 днів після отримання ним сповіщення. Тож не варто хвилюватись, що відключать електроенергію через платіж, прострочений на кілька днів. Разом з тим, існує механізм котрий дозволяє реструктуризувати заборгованість за ЖКП за взаємною згодою сторін. Тож якщо борг сформувався з причини тривалої відсутності споживача(людина виїхала з країни), за умови підтвердження цього таку заборгованість можна реструктуризувати.

Таким чином, повертаються норми, що діяли перед початком повномасштабної війни. Разом з цим за оцінкою експертів та учасників ринку, більшість населення попри війну сумлінно сплачувала рахунки за комунальні послуги, а найбільш проблемними були лічені побутові споживачі та комунальні підприємства.

Чому скасували мораторій?

Ідея скасування мораторію не є новою, відповідний проєкт постанови Кабміну був оприлюднений на сайті Мінвідновлення ще 15 серпня 2023 року.

“В пояснювальній записці до проєкту, на жаль, відсутнє належне обґрунтування. Серед причин посадовці вказують на зростання заборгованості населення за житлово-комунальні послуги. Проте підтвердити або спростувати відповідні твердження проблематично, оскільки всеохопна інформація про заборгованість населення за ЖКП, яка оприлюднювалась Держастатом, з початку війни не оновлюється”, — каже аналітик DiXi Group Андрій Урста.

На його думку, на рішення скасувати мораторій мала вплинути  й загальна боргова криза на енергетичних ринках, яка пов'язана не лише з розрахунками побутових споживачів. Зокрема, держава досі винна теплопостачальним підприємствам різницю між економічно обґрунтованим та фактичним тарифом на тепло. На ринку електроенергії станом на початок листопада 2023 року утворився ланцюг боргів розміром 60 млрд грн і пов'язаний він у першу чергу з заниженими тарифами для населення, боргами за “зеленим тарифом” та на балансуючому ринку. 

До того ж малозабеспечені є доволі дисциплінованими платниками, та сплачували за електроенергію навіть попри мораторій. А от більш заможні громадяни не рідко зловживали мораторієм та не платили. 

“Учасники ринку кажуть, що всі ті хто має суми в платіжках нижчі ніж умовні 2 тисячі гривень на місяць сплачують регулярно, вчасно і без огляду на будь-які мораторії. Але споживачі які мають в платіжках більші суми почали масово не платити користуючись мораторієм. Наприклад на заході країни нерідко не платять за електроенергію ті, хто має басейни або сауни та обігрівають їх. При цьому звісно що вони можуть платити. Це питання потрібно було вирішити вже давно”, — зауважує директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Що зміниться для звичайних українців?

Закон про ЖКП вимагає надіслати попередження про відключення не раніше наступного робочого дня після граничного строку оплати комунальної послуги (а він може різнитись в залежності від послуги). Але не теж не означає, що за вичерпанням 30 діб після цього абонента відключать, якщо в нього не буде достатньо грошей розрахуватись. За взаємною згодою виконавець та споживач житлово-комунальних послуг можуть укласти договір про реструктуризацію заборгованості й таким чином уникнути відключень. Порядок здійснення такої реструктуризації регулюється окремим законом.

Директор енергетичних програм Центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Омельченко вважає, що більшості громадян нічого боятися.

“До прикладу в Києві критична заборгованість не перебільшує 3-4% загальної кількості споживачів. Тому будуть розбиратися окремо, якщо заборгованість менш ніж 2 тисячі гривень, то вона не є критичною. Хоча всі мають платити за електроенергію, задуматись що це такий же товар як і інший. Ніхто нічого в магазині не продасть за безплатно. Тут ще питання психології, є такі що не хочуть платити, серед них велика кількість заможних громадян”, — каже Омельченко.

Генеральний директор компанії-постачальника електроенергії YASNO Сергій Коваленко попередив, що відключення будуть, але вони не будуть раптовими. 

“Ми не будемо відключати всіх підряд. У нас є чіткі критерії й по сумі, і по "віку" заборгованості. Наразі таких кандидатів на відключення понад 70 тисяч у Київі та Дніпропетровській області і їхній загальний борг становить понад 600 млн грн”, — зазначив він.

Він наголосив, що власник житла, якого компанія-постачальник послуги подасть на відключення оператору систем розподілу отримає паперове попередження спочатку від постачальника послуги за 10 днів до відключення і ще за 5 днів — сповіщення від оператора системи розподілу (обленерго), який відповідає за електроенергетичну інфраструктуру.

На запит Delo.ua в компанії YASNO розповіли, що перші відключення відбудуться вже у кінці січня. В компанії зауважили, що законодавством не визначена мінімальна сума боргу для відключення боржників. Тому аби уникнути додаткових витрат та клопотів, постачальник закликає усіх споживачів, які мають заборгованість, терміново оплатити рахунки. 

А для того, щоб відновити постачання електроенергії потрібно:

• оплатити борг;
• отримати й оплатити рахунок на послуги підключення, який оплачується на окремі реквізити;.
• після отримання коштів постачальник сформує заявку оператору системи розподілу на підключення клієнта;
• оператор системи розподілу електроенергії протягом 3-5 днів відновлює електропостачання.

Чи врятує скасування мораторію ринок електроенергії?

За різними оцінками загальний борг на ринку електричної енергії перевищує 100 млрд гривень. При цьому борги населення є досить незначною часткою загальних боргів на енергетичному ринку. Основними боржниками є не побутові споживачі, а великі енергетичні компанії. Головними генераторами боргів учасники ринку називають низькі тарифи для населення, скорочення промислового споживання електроенергії, а також відсутність платежів від комунальних підприємств які не можна відключати. Як приклад можна навести водоканали, які є критичною інфраструктурою і які вимушені продавати свої послуги населенню по фіксованій ціні попри те, що ціна на електроенергію зросла. Крім цього є старі борги котрі сформувалися до повномасштабної війни.

Разом з цим  скасування мораторію навряд чи вплине на об’єкти критичної інфраструктури, такі як лікарні чи водоканали. Гарантоване постачання електроенергії таким споживачам регулюється іншою урядовою постановою, яка поки діє. 

Таким чином скасування мораторію є очікуваним та першим кроком з боку влади до подолання боргової кризи на ринку електроенергії. Проте без інших заходів спрямованих на подолання взаємних боргів між учасниками ринку електроенергії скасування мораторію навряд чи суттєво вплине на ситуацію на ринку.