Ядерна небезпека на ЗАЕС: що насправді відбувається на станції

В Міністерстві енергетики у відповідь на запит Delo.ua розповіли, що внаслідок бойових дій 23 вересня було зруйновано останню діючу лінію, що з'єднувала ЗАЕС з енергосистемою України таким чином станція повністю втратила зовнішнє електропостачання і перебуває в режимі резервного живлення. Цей режим роботи є безпрецедентним, оскільки проєктом станції не передбачалося тривале функціонування систем безпеки виключно за рахунок дизель-генераторів. 

Ситуацію додатково ускладнює поступова деградація обладнання, а також неможливість проведення необхідних планових ремонтів і регламентних робіт. Це суттєво підвищує ризики відмови дизель-генераторів і, відповідно, створює загрозу зупинки систем охолодження ядерного палива та відключення критично важливих систем безпеки, що може призвести до розвитку ядерної та радіаційної аварії.

"Потенційні наслідки виходу з ладу систем безпеки на ЗАЕС матимуть транскордонний характер та становлять небезпеку не лише для України, але й для багатьох європейських країн", — зазначили в міністерстві.

В Державній інспекції ядерного регулювання України заявили, що якщо найближчим часом росіяни не створять відповідних умов для відновлення зв’язку ЗАЕС з українською енергосистемою, а дизельне пальне на промисловому майданчику закінчиться, цілком ймовірний розвиток аварійної ситуації, яка матиме радіаційні наслідки не лише для України, а й для європейських країн.

Про небезпеку ядерної аварії попередили також у Міжнародній агенції з атомної енергетики та зауважують, що у разі повного знеструмлення без зовнішнього живлення та без роботи електрогенераторів, ядерне паливо може розплавитися, якщо електропостачання не буде вчасно відновлено. 

Чи є ризик ядерної аварії

Втім експерти вважають заяви про можливу ядерну катастрофу дещо перебільшеними. Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна каже, що наразі всі шість енергоблоків знаходяться в стані холодного зупину.  Це означає, що реактори заглушені, не генерують електроенергію і маю низькі температуру та тиск охолоджувальної води. У цьому стані реактори можуть перебувати тривалий час за умови зовнішнього енергопостачання, а персонал має значно більше часу на реагування у разі надзвичайної ситуації, порівняно з гарячим зупином. 

На думку експертки порівняння ситуації на ЗАЕС з аварією на Фукусімі, де реактори працювали на повну потужність і був аварійно зупинений під час землетрусу є перебільшеними.

"На станції є 20 дизель-генераторів, і ще мобільний резерв, який ЗАЕС придбала після аварії на Фукусімі. До того ж електроенергії в стані холодного зупину треба менше ніж, якби вони працювали на повній потужності, а МАГАТЕ підтвердило, що пального для генераторів на ЗАЕС вистачить на 20 діб", — каже Кошарна.

З нею погоджується і колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, яка зауважує, що проблеми на станції можуть виникнути, але проблемною точкою є не реактори, а сховище відпрацьованих ядерних матеріалів. Втім за поточних погодних умов цей ризик також є незначним. 

На думку директора спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадія Рябцева, ситуація навколо ЗАЕС носить радше політичний характер. Експерт каже, що заяви української влади щодо критичної ситуації на станції розраховані радше на зовнішню авдиторію. А росіяни зі свого боку підживлюють ці страхи, розповідаючи, що саме Україна винна в ситуації, яка склалася.

Побоювання викликають лише заяви про приєднання та запуск ЗАЕС в російській енергосистемі. Це означатиме переведення реакторів в режим експлуатації та може збільшити ризики ядерних інцидентів. Проте Рябцев зазначає, що МАГАТЕ не допустить виведення енергоблоків ЗАЕС з холодного зупину в умовах мілітаризації станції. 

Таким чином, хоча на ЗАЕС дійсно є проблеми з охолодженням реакторів, заяви про можливість аварії, на кшталт Фукусіми у 2011 або ж на ЧАЕС у 1986 є перебільшеними. Громадянам не варто чекати на ядерний апокаліпсис принаймні до тих пір поки МАГАТЕ має вплив на "Росатом".