Зима близько. Як Україна зможе пережити опалювальний сезон в умовах ризиків ударів по критичній інфраструктурі

На початку вересня у відповідь на вдалий контрнаступ українських військ на Харківщині росіяни вдарили ракетами по критичній інфраструктурі кількох областей України. На кілька годин будинки на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Донеччині та Дніпропетровщині залишилися без світла.

Крім цього обстріли по інфраструктурі викликали затримки поїздів в уражених регіонах. Втім, енергетикам вдалося доволі швидко відновити енергопостачання в уражених областях.

На початку великої війни в березні, росіяни спровокували паливну кризу, завдаючи ударів по нафтопереробним заводам та нафтобазам. Не виключено, що з настанням зимних холодів окупанти намагатимуться дестабілізувати тил та деморалізувати населення через удари по інфраструктурі. Виховуючи підступні методи, якими російська армія звикла вести війну, а також наративи російської пропаганди щодо “замерзаючої європи”, можна стверджувати що ризики уражень енергетичної інфраструктури в опалювальний сезон є вкрай високими. Це враховують і перші особи держави, тому не виключено, що деякі плани підготовки до обстрілів вже є. 

Тут варто зазначити, що енергосистема України будувалась в радянські часи, коли правляча верхівка доволі серйозно готувалася до великої війни. Тому енергосистема України є досить стійкою до уражень. Разом з тим за вісім років війни на Донбасі українські енергетики отримали хороший вишкіл та можуть відновити енергопостачання в короткий строк. А в районах де це буде зробити неможливо, влада України може евакуювати населення в більш безпечні райони.

Хоча українська протиповітряна оборона доволі ефективно бореться з ворожими ракетними обстрілами, вона все ж вона збиває не усі російські ракети. Тому захистити геть усі об’єкти критичної інфраструктури практично неможливо. Звісно загроза ракетних уражень та можливих пошкоджень енергосистеми розподілена нерівномірно: чим більше часу ракеті потрібно, щоб долетіти до цілі тим більше ймовірність, що її зіб’ють. Тому в районах віддалених від фронту ризики аварійних відключень будуть набагато нижчими ніж в прифронтових районах. Не виключено, що на час зимових холодів частина українців може тимчасово мігрувати на захід. Хоча ця міграція не буде мати таких масштабів як в лютому-березні. 

Ворог буде бити по критичній інфраструктурі

За словами засновника компанії ExPro Consulting Генадія Кобаля, військові ризики для опалювального сезону є дуже високими. Найголовніші проблеми з якими Україна зіштовхнеться під час опалювального сезону якраз пов’язані з можливістю обстрілів ТЕС та ТЕЦ, котрі вже неодноразово відбувалися.

“Ми бачимо, що ворог не гребує жодними методами, тому певно якраз оці ракетні обстріли критичної інфраструктури вони будуть самими болючими для України на час опалювального сезону”, - каже Кобаль.

За його словами проблемними будуть саме прифронтові міста, такі як Харків, Слов’янськ чи Кривий Ріг. Західні ж регіони є менш вразливими, бо чим довша траекторія польоту ракети, тим більше шансів її збити у протиповітряної оборони.

На думку експерта, хоча з приходом зими варто очікувати активізацію росіян в плані обстрілів українських міст, переміщення населення через ризики втрати світла якщо і будуть, то вони не матимуть такого масштабу як в січні чи лютому.

“Можливо сезонне переміщення і буде, але воно буде менш помітно і більш організовано, ніж ми бачили в лютому чи березні. Люди зараз мають можливість планувати, і якщо хтось може вирішити поїхати в жовтні, а хтось в листопаді”

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що повністю захистити українську енергосистему від уражень російськими ракетами практично неможливо.

“Ми не можемо поставити комплекс С-300 поряд з кожною українською ТЕС і якщо росіянам спаде на думку запустити десяток ракет по українській електростанції то вісім ракет зіб’є протиповітряна оборона, але дві можуть все одно влучити в ціль”, - каже Рябцев.

На його думку, протидіяти таким загрозам можна лише превентивними методами, децентралізувавши генерацію електроенергії та тепла.

“Виробляти енергію можна не лише на великих станціях, можна встановлювати невеликі установки які могли б їх замістити. Якщо говорити про стійкість енергосистеми, то все залежатиме від того наскільки серйозними будуть пошкодження кожної електростанції. Якщо є один великий об’єкт, котрий забезпечує велику територію, то зрозуміло, що він є більш вразливим ніж двадцять дрібних. І після критичних пошкоджень великих електростанцій резервів на таких територіях може не бути”, - каже Рябцев.

При цьому експерт вважає, що не варто очікувати на масову міграцію населення через ризики замерзнути зимою. Навпаки, після звільнення територій від окупантів взимку може відбутися зворотний процес - люди повертатимуться.

“Ми бачили як після звільнення Київщини люди масово поверталися назад. Головною причиною чому люди покидають свої будинки є не страх холодної квартири, а страх втратити життя. Тому міграції через обстріли інфраструктури не буде. За вийнятком тої, яка називається “обов’язковою евакуацією”. Людей можуть евакуювати з прифронтових районів не тільки через можливі бої на їх території, але і через неможливість повноцінно забезпечити там надання комунальних послуг - тепла світла та води”, - каже Рябцев.

Енергосистема України є досить стійкою, але споживачам треба буде економити взимку

За словами директор ТОВ “Августа”(група постачальників електрогенергії Tolk) Ірини Береснєвої, перебої з постачанням електроенергії в регіонах України відбуваються вже зараз. 

“Ризики нових нападів, як показує практика останнього періоду, неймовірно високі, ми бачимо намагання знищити енергетичну генерацію України. Тому – будемо відверті – перебої з постачанням електроенергії на нас очікують. Треба продумати вже зараз, як в разі перебоїв будуть працювати диспетчери та аварійні бригади задля максимально швидкого відновлення постачання електроенергії”, - зазначає Береснєва.

Однак вона підкреслює, що стійкість української енергосистеми є доволі високою. Диспетчери контролюють резерви, перетоки, аналізують в мінімальних та максимальних навантаженнях споживання та генерацію, оцінюють локальні зупинки роботи системи, і впевнено тримають цей енергетичний фронт на дуже високому рівні.

Крім того, стійкості нашій енергосистемі додає й те, що тепер вона працює як один організм з енергосистемою Європи. Взаємна підтримка оперативно надається як з нашого боку, так і з боку європейських держав.

Береснєва каже, що наразі вже розроблено програму, за якою взимку будуть задіяні практично всі резерви, котрі є в Україні.  Мова йде гідро- та теплову генерації, про оперативні додаткові ремонти, та про наповнення ПСГ газом, склади – вугіллям, а резервуари – мазутом. 

“Але, вважаю, головний резерв – це першочергове забезпечення енергоресурсами українських  споживачів, і вже потім – їх експортування. Наразі ми маємо можливість не тільки повною мірою задовольняти споживання в Україні, а й постачати електроенергію до Європи, до речі, сьогодні це вже 300 МВт в годину. Але надалі це слід робити збалансовано, тобто потрібен неймовірно зважений підхід до питання контролю перетоків і експорту, аналіз економного споживання електроенергії та оптимальної генерації. При максимально правильному дослідженні роботи генерації та оптимальному споживанні палива, ми можемо віднайти додаткові приховані резерви в роботі системи”, - зазначає директор ТОВ “Августа”.

На її думку, пріоритетом для споживачів цієї зими має стати економія, незалежно від того побутовий це споживач чи ні. Ресурси, на жаль, небезмежні, а заощадливий підхід до них надає можливість утримувати стійкість. 

Непобутові споживачі повинні вибудувати стратегію та слідкувати за енергоефективним споживанням своїх виробництв, модернізувати освітлення та покращити теплоізоляцію, придбати дизель-генератори, щоб застосувати їх – при критичному відключенні електроенергії – задля безупинної роботи підприємства. 

Якщо говорити про побутових споживачів, то їм варто буде трохи “прикрутити” батареї, не тримати увімкненими зайві електроприлади вдома, придбати на всяк випадок опалювальні пристрої незначної потужності, а також намагатись використовувати техніку з низьким рівнем споживання електроенергії. 

“Також бажано використовувати одну кімнату для життя в зимовий період, де можна буде підтримувати комфортну температуру близько 20 градусів, та запастись теплими ковдрами та шкарпетками. Зниження температури опалення у житлових будівлях на 3-4 градуси надасть колосальну економію в масштабах країни”, - зазначає Береснєва.