Виникає питання: якщо Нацбанк продав рекордну кількість доларів, чому гривня все одно ослабла? Відповідь на це питання більше залежить від того, хто купував валюту і з якою метою, ніж від самого курсу. Dilo пояснює, як загалом працює цей ринок.

Гривні в економіці побільшало, доларів від експортерів – ні

Зазвичай бюджетні гроші рухаються так: Україна отримує валютну допомогу від міжнародних партнерів. Уряд через Нацбанк обмінює частину цієї допомоги на гривню і витрачає її на оборону, зарплати, закупівлі та інші потреби. Потім ці гривні циркулюють в економіці. Підприємства розраховуються з постачальниками, працівники отримують зарплати, бізнес купує обладнання, паливо чи комплектуючі. Частина цих грошей зрештою перетворюється на попит на долари або євро, бо імпорт оплачується у валюті.

Не всі бюджетні кошти одразу йдуть на міжбанк. Коли держава витрачає більше грошей, валютний попит має більше причин зростати. НБУ відзначив, що збільшення бюджетних видатків стало однією з основних причин тиску на гривню в жовтні. З іншого боку, аграрні та металургійні компанії стали менше продавати валюту. Валютна виручка зменшилася через російські удари по інфраструктурі і труднощі з експортною логістикою. Про це розповів заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

У результаті склався подвійний тиск. Попит на валюту зростав, а пропозиція не встигала за ним. За даними НБУ, наприкінці жовтня середньоденний чистий попит на безготівкову валюту зріс до $230 млн. Це більше, ніж у середньому за місяць, коли показник становив близько $182 млн. Рекордні інтервенції не завжди означають, що Нацбанк слабкий. Вони головним чином показують, наскільки на ринку бракує валюти.

Чому Нацбанк не втримав курс

Тут важливо, що НБУ більше не обіцяє тримати долар на конкретному рівні. Україна використовує керовану гнучкість. Курс змінюється вгору або вниз залежно від попиту і пропозиції. Нацбанк виходить на міжбанківський ринок, коли приватним учасникам не вистачає валюти, і намагається не допустити різких стрибків, які можуть дестабілізувати ринок. Але він не гарантує продаж такої кількості доларів, щоб зберегти курс на рівні попереднього дня.

Цей принцип НБУ пояснював під час переходу до більш гнучкого курсу: інтервенції покривають структурний дефіцит валюти і зменшують сильні коливання, а ринок визначає напрям курсу.

Наприкінці жовтня напруга ще зросла. За останній торговий тиждень місяця НБУ продав $1,82 млрд, це рекорд за тиждень. Але навіть така сума не повернула долар до вересневого рівня. Курс міг би бути вищим без інтервенцій, але точно невідомо, бо ніхто цього не бачив. Але називати продажі доларів марними лише через ослаблення гривні неправильно.

Якби Нацбанк став захищати незмінний курс за будь-яку ціну, йому, скоріше за все, довелося б витрачати ще більше валюти.

Продали $6 млрд, а резерви зросли

Після рекордних продажів валюти міжнародні резерви України не зменшилися, а зросли. На початку жовтня сума становила близько $47,1 млрд. На 1 листопада, за попередніми даними НБУ, вже $49,1 млрд. Це майже на $2 млрд більше.

Як це можливо? Резерви це не просто місце, звідки Нацбанк бере долари. Валюта заходить у країну, її витрачають, вона знову потрапляє на рахунки регулятора, а ціна частини резервних активів змінюється.

У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло близько $3,7 млрд. Також уряд обміняв на гривню $4,6 млрд оборонного фінансування від ЄС. Поки ці гроші мали спеціальне призначення й лежали на окремих рахунках, їх не включали до міжнародних резервів. Після обміну через НБУ їх зарахували до резервів. Валютні надходження та інші чинники перевищили рекордні продажі й боргові платежі. Фраза “НБУ витратив $6 млрд резервів” показує лише одну сторону операцій і дає хибне уявлення про підсумок.

Тут виходить замкнене коло. Міжнародні партнери дають Україні валюту. Держава міняє її на гривню і покриває видатки. Частина цієї гривні потім іде на купівлю імпортних товарів, і знову виникає попит на валюту. НБУ продає долари на міжбанківському ринку, щоб задовольнити цей попит.

Отже, зовнішня допомога підтримує резерви і впливає на формування попиту на валюту. Тут немає суперечності, хоча спочатку це може здаватися майже ідеальним.

Що це означає для гривні та бізнесу

Коли гривня слабшає, імпортер платить більше за закупівлі в іноземній валюті. Експортер отримує більше гривні за ті ж долари чи євро, але витрати на імпортні матеріали можуть частково зменшувати цю вигоду. Для інших учасників економіки курсові зміни поступово впливають на ціни товарів з імпортною складовою.

Жовтнева історія не дозволяє спрогнозувати, скільки буде коштувати долар наступного місяця. Вона показує, що стійкість ринку залежить від бюджетних витрат, експортної виручки, попиту на імпорт, політики НБУ і регулярності зовнішнього фінансування. У жовтні Нацбанк продав рекордно багато доларів, бо ринок потребував валюту. Гривня ослабла, бо попит був більший за пропозицію. Резерви зросли, бо міжнародні надходження перевищили відтік. Валютний ринок показав дивну ситуацію: долари можна продати у великій кількості, але це не гарантує, що їх буде достатньо за попереднім курсом. Основу цього порядку зараз визначають не лише рішення в Києві. Все також залежить від того, коли партнери натискають кнопку "переказати".