Збільшений ПДВ сплачуватимуть усі, навіть ті, хто не претендуватиме на компенсацію. Тому успіх і підтримка цієї моделі залежатимуть від реальних гарантій захисту та швидкості виплат. Про логіку цієї програми та етапи її підготовки колишній заступник міністра економіки Єгор Перелигін розповів у коментарі для Dilo. Ми також поспілкувалися з представниками бізнесу, який постраждав від Росії.

Чому наявних механізмів підтримки недостатньо

Страхування воєнних ризиків за класичними правилами є дуже складним. Один удар може одразу знищити завод, склади та майно десятків компаній. Відновлений об’єкт знову може опинитися під загрозою. Для страховика це означає величезні сукупні виплати. Їх неможливо розподілити між різними клієнтами чи регіонами.

Єгор Перелигін каже, що капіталу українських страховиків просто не вистачає, щоб покрити ризики великих виробничих і енергетичних об'єктів. Міжнародне перестрахування, тобто передача частини ризику іноземним партнерам, теж доступне не для всіх територій, і його вартість часто дуже висока.

Керівниця міжнародної аудиторської компанії BDO в Україні Віра Савченко, яка бере участь в обговоренні цієї концепції, пояснює, що головна проблема полягає у великій різниці між масштабами руйнувань і фінансовими можливостями страхового ринку. У реєстрі пошкоджень приватного бізнесу, який вона веде з 2022 року, станом на 28 вересня було 262 записи про приблизно 300 компаній і брендів. Лише у 38 випадках підприємства публічно назвали оцінки своїх збитків. Загалом це близько $850 млн. Це дослідження базується на відкритих джерелах, тому воно не охоплює всіх реальних втрат. Зокрема, не враховано збитки державних підприємств та об'єктів ОПК.

Певна державна підтримка існує і зараз. Через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) підприємства у визначених зонах підвищеного ризику можуть отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно. За правилами ЕКА, сукупний ліміт становить 30 млн грн на одного учасника за весь час дії програми. Інший напрям — це часткове відшкодування страхових премій, сплачених за договорами страхування воєнних ризиків: до 5 млн грн на рік на компанію. Нова ж модель передбачає залучення значно більшого ресурсу. На порядку денному стоїть покриття на рівні кількох мільйонів доларів.

Що пропонують компенсувати

За словами Єгора Перелигіна, Мінекономіки зараз розглядає діапазон максимального покриття в межах $5-10 млн. Методологію ще допрацьовують. Головний об'єкт захисту — це основні засоби. Сюди входять будівлі, обладнання та виробничі потужності. Товарні запаси на складах покривати не планують. Винятком, за словами заступника міністра, може стати лише паливо. Тому підприємство, яке втратило і цех, і готову продукцію, не зможе автоматично розраховувати на повне відшкодування збитків за цією моделлю.

Принцип “першого шару” відповідальності означає, що держава відшкодовує лише певну початкову частину збитків. Якщо сума перевищує цей ліміт, бізнес зможе легше знайти собі страхове покриття на приватному страховому ринку, в деяких випадках таке покриття з більшою франшизою можна буде знайти дешевше. Даний ліміт буде діяти протягом оплаченого року участі в програмі, у разі участі в програмі в наступному році, ліміт планують поновлювати.

Віра Савченко наводить умовний приклад. Якщо збитки виробничої лінії сягнули $20 млн, державна компенсація у $10 млн не відновить її повністю. Однак ця сума вдвічі зменшить кошти, які компанії доведеться шукати самостійно. Решту можна буде отримати через кредити, інвестиції акціонерів або комерційне страхування.

В уряді сподіваються, що страхові компанії охочіше братимуть на себе покриття збитків, які перевищують державний ліміт. Це може збільшити пропозицію на ринку і знизити страхові тарифи. Однак остаточні тарифи все одно встановлює ринок на підставі актуальних розрахунків по статистиці збитків та обстрілів.

Адміністратором цієї ширшої системи Мінекономіки бачить ЕКА. Механізм компенсації планують поєднати з доступнішим довгостроковим кредитуванням. Це потрібно, щоб підприємства могли не лише відновлювати зруйноване, а й будувати нові потужності.

Що це змінить для підприємств

Засновник групи компаній “Текстиль-Контакт” Олександр Соколовський після чергової атаки зараз шукає майданчики для переміщення виробництва та логістики. За його словами, відновлення не буде швидким. Гроші це лише одна сторона медалі. Переїзд команди така ж велика проблема, бо працівники пов'язані зі своїм житлом і містами. Навіть якщо вдасться знайти приміщення, це ще не гарантує перезапуск виробництва.

Соколовський каже, що компанія не мала страхових полісів від воєнних ризиків. Зараз вона рахує збитки та вивчає доступні програми підтримки. Раніше ринок пропонував ціну такого страхування близько 10% від суми покриття. Підприємець вважає цю суму непідйомною для свого бізнесу. На його думку, державне покриття до $10 млн стало б помітною підтримкою для компанії такого розміру.

Ініціативу підтримує і член стратегічної ради фармкомпанії “Дарниця” Катерина Загорій. Вона каже, що компенсація допомогла б швидше відновити роботу. Для компанії головний результат у тому, щоб пацієнти завжди мали доступ до ліків.

“Кожен день роботи заводу це зарплати, податки й необхідні країні товари”, підкреслює Загорій.

Кошти особливо потрібні на початку відновлення, пояснює вона. Саме тоді потрібно замовляти обладнання та платити за будівельні роботи. Також важливо покривати ризики повторних атак. Після кожного удару підприємство повинно мати гроші, щоб знову розпочати роботу.

Компанія ROZETKA також втратила найбільший складський комплекс. За словами співзасновниці Ірини Чечоткіної, до атаки він обробляв 100 тисяч замовлень на день. Три балістичні ракети перетворили його на руїну, але 92 працівники, які перебували на зміні, врятувалися завдяки укриттю та протоколам безпеки. Чечоткіна повідомила, що компанія перебудовує інфраструктуру й підтримує продавців маркетплейсу, які також зазнали втрат.

Ці коментарі добре показують, що бізнесу потрібні компенсації на практиці. Але справжня користь для підприємства залежить не тільки від суми, а й від того, наскільки швидко надходять гроші. Виплата, яку отримують після тривалої зупинки бізнесу, може бути неефективною. У цей час компанія вже може втратити ключову команду або контракти.

Чому саме ПДВ і які є альтернативи

У проєкті держбюджету на 2027 рік на страхування бізнесу від воєнних ризиків та інші інструменти фінансової підтримки передбачено ресурс у розмірі 58,7 млрд грн. Уряд розглядає підвищення ставки ПДВ як одне з можливих джерел поповнення цього фонду. Важливо розуміти, що для зміни податкової ставки потрібно окреме законодавче рішення.

Головний аргумент Єгора Перелигіна на користь саме ПДВ полягає у широкій базі оподаткування, передбачуваних надходженнях та можливості швидко запустити механізм. За його оцінками, один додатковий відсотковий пункт може приносити близько $1 млрд на рік. Цей внутрішній ресурс має стати основою для залучення коштів від міжнародних партнерів.

Альтернативні ідеї в експертній дискусії теж звучать. Як раніше писало Dilo, підприємці пропонують випуск спеціальних державних облігацій. Вони також пропонують диференційовані внески залежно від рівня ризику, податкові пільги для постраждалих компаній та використання додаткових надходжень від детінізації економіки. Водночас голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше казав, що підвищення ПДВ не відбудеться. Він пояснив це тим, що бізнес нібито не підтримує цю ідею.

Єгор Перелигін каже, що інші інструменти не зможуть створювати широку й стабільну фінансову базу. Випуск облігацій потребує покупців, чи буде попит на такі цінні папери — невідомо. Це також створює додаткове навантаження на обслуговування держборгу. Підвищення акцизів на окремі товари має набагато меншу базу оподаткування.

Податкові пільги мають свою ціну — недоотримані бюджетні доходи. За умов дефіциту бюджету кожна гривня на рахунку держави — це ресурс для фінансування оборони, стійкості економіки та підтримки країни. У час війни простір для фіскальних помилок значно вужчий ніж в мирні часи. Кожна пільга, що скорочує бюджетні надходження, потребує відповіді на просте запитання: яким ресурсом держава компенсує цю втрату, коли кожна гривня потрібна для забезпечення стійкості країни?

Крім того, необґрунтовані податкові пільги можуть створити ризики для відносин України з МВФ та іншими міжнародними партнерами, від підтримки яких значною мірою залежить макрофінансова стабільність держави. Виконання погоджених фіскальних зобов’язань і збереження передбачуваної податкової політики є важливими умовами довіри міжнародних кредиторів. Тому кожне рішення про зменшення податкових надходжень має оцінюватися не лише з погляду його безпосереднього ефекту, а й з урахуванням потенційних наслідків для зовнішнього фінансування країни.

Віра Савченко теж вважає ПДВ основним інструментом запропонованої схеми. Вона додає, що в будь-якому разі ця схема потребує співфінансування з боку самих компаній і міжнародної донорської допомоги.

Отже, альтернативні джерела фінансування на столі, але питання їхньої достатності та швидкості досі викликає суперечки. Сам Єгор Перелигін визнає, що наразі немає одностайної підтримки податкової моделі. За його словами, у його оточенні близько 60% підприємців виступають за підвищення ставки ПДВ.

Що кажуть підприємці

Соколовський підтримує ідею підвищення ставки: “Я не бачу інших шляхів, щоб наповнити цей фонд”, говорить він. Підприємець вважає, що власний фінансовий внесок України може стати поштовхом для залучення коштів від міжнародних партнерів.

“Ми підтримуємо цю модель за умови цільового використання коштів, прозорої роботи фонду та швидких виплат”, говорить Загорій. Вона визнає, що додаткове фіскальне навантаження відчують і бізнес, і споживачі. Тому кожна залучена гривня, за її словами, повинна давати вимірний результат. Йдеться про відбудовані заводи, збережені робочі місця та сплачені податки на користь країни.

Водночас президент UBC Group Ігор Гуменний, підприємства якого також постраждали від російських атак, підтримує страхування воєнних ризиків, але виступає проти підвищення ПДВ. Він пояснив, що така модель перекладає фінансування допомоги на сам бізнес і кінцевих споживачів. Натомість пропонує страхові внески залежно від ризику та податкові пільги для постраждалих підприємств.

Віра Савченко каже, що податкові пільги не допоможуть швидко відновитись підприємству, яке не може провадити діяльність та не має застави для отримання кредиту та додає ще одну важливу умову. Підвищення податку має бути тимчасовим, із чітко визначеним строком завершення. Також потрібні незалежний аудит, публічна звітність, прозорий порядок оскарження відмов, а також правила капіталізації фонду у разі масових одночасних збитків.

Окреме болюче питання — це бюрократія. За словами Савченко, після удару підприємство змушене збирати кілька паралельних пакетів документів для різних інстанцій. Вона пропонує створити єдиний базовий доказовий пакет щодо інциденту. Його зможуть використовувати як державні програми, так і страховики, так і банки.

Як підвищення ПДВ вплине на інфляцію

Зміна ставки ПДВ неминуче матиме ціну для кінцевого споживача. Проста математика. Товар собівартістю 100 грн без податку за ставки 20% коштуватиме 120 грн, а за ставки 21% — 121 грн. Якщо базова ціна не зміниться і все податкове навантаження ляже на покупця, це означатиме подорожчання приблизно на 0,83%. Проте це не є прямим прогнозом загальної інфляції. На кінцеві цінники також впливатимуть рівень конкуренції, логістичні витрати та специфічні ставки, що застосовуються до різних категорій товарів.

Втім, світова практика показує, що зміна ПДВ допомагає країнам вирішувати великі бюджетні завдання. Наприклад, у Німеччині у 2007 році стандартну ставку ПДВ підняли з 16% до 19%. Тоді Бундесбанк пояснював, що додаткові кошти повинні зміцнити фінанси держави та частково покрити зниження внесків на страхування від безробіття. Таке рішення було ухвалене у мирний час. Українська пропозиція має чітку мету. Вона спрямована на збереження виробничого потенціалу під час війни.

Коли можуть запустити програму

Єгор Перелигін припускає запуск цього комплексного механізму з січня 2027 року, після ухвалення необхідних рішень щодо держбюджету та змін до Податкового кодексу. До цього часу мають бути фіналізовані ліміти, критерії для учасників, строки виплат та алгоритми покриття повторних атак.