Які податки на криптовалюти будуть платити українці. Розповідає Юрій Бойко, член НКЦПФР

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Тож як законопроєкт пропонує побудувати оподаткування криптовалюти в Україні? Які пільги можуть очікувати українців? Чи потрібно буде готувати декларацію про майновий стан і доходи власникам віртуальних активів? Коли запрацюють податкові новації? Про все це в інтерв'ю виданню Delo.ua розповів Юрій Бойко, член НКЦПФР. 

Про іноземний досвід оподаткування криптовалют

Розкажіть, коли ви почали роботу над правової базою, яка б дозволила здійснювати оподаткування віртуальних активів в Україні?

- Слід розуміти, що створення правової бази, яка б дозволила здійснювати оподаткування віртуальних активів є комплексним питанням, адже оподаткування активу неможливе без визначення його правової природи.

Оскільки ми поставили собі за мету розробити повноцінне регулювання ринку віртуальних активів в Україні, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку почала працювати у двох напрямках:

Перше. Це імплементація норм Регламенту MiCA у Закон Україні "Про віртуальні активи". Нагадаю, MiCA (The Markets in Crypto Assets regulation) передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС, захищаючи користувачів та інвесторів в цій галузі.

Друге. Це внесення змін до Податкового кодексу стосовно оподаткування віртуальних активів.

Комісія  розпочала роботу над питанням оподаткування разом з компанією Ernst & Young і, в першу чергу, дослідила досвід іноземних юрисдикцій для розробки концепції оподаткування віртуальних активів в Україні.

Зокрема, ми досліджували: 

• до якої категорії об’єктів віднесено віртуальні активи для цілей оподаткування; 
• які операції з віртуальними активами оподатковуються і якими видами податків;
  
• на яких суб’єктів покладено обов’язки з подачі звітності тощо.
  

Це дуже важливо, оскільки криптовалюти мають свій цикл життєдіяльності: майнінг, обіг, вихід в фіат. Тому нам треба було з’ясувати, яким чином оподатковуються відповідні операції.

Досвід яких країн світу ви вивчали стосовно оподаткування криптовалют?

- Коли ми працювали над податковою концепцією для України, ми аналізувати практику більшості цивілізованих країн світу, серед яких: Канада, США, Ізраїль, Данія, Хорватія, Люксембург та ін.

Загалом в усіх названих юрисдикціях можуть оподатковуватися такі операції:

1. Створення криптовалюти, зокрема, шляхом майнінгу. 
2. Продаж криптовалюти за гроші.
   
3. Обмін однієї криптовалюти на іншу криптовалюту.
   
4. Розрахунок криптовалюти за придбані товарів та послуги.
   
5. Зростання ринкової вартості криптовалюти.
   

Зазначу, мова йде про ті операції з криптовалютами, що оподатковуються в інших державах. Цей іноземний досвід Комісія вивчала на етапі створення концепції оподаткування в Україні. 

Які підходи для оподаткування криптовалют в Україні ви включили у вашу концепцію?

- Все дуже просто. Багато юрисдикцій вважають віртуальний актив найбільш близьким за своєю правовою природою до фінансових інструментів і оподатковують їх відповідно. Ми взяли на озброєння аналогічну конструкцію та адаптували її під українські реалії. У запропонованій нами концепції йде мова про оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами, яка є аналогічною до вже існуючої концепції оподаткування цінних паперів.

Про можливості контролю на крипторинку 

Як держава буде здійснювати нагляд за оподаткуванням криптовалют в Україні, якщо крипта за своєю сутністю є анонімною? 

- На мою думку, в нашій державі можуть бути побудовані ефективні механізми нагляду за ринком віртуальних активів, коли мова йде про здійснення громадянами операцій за посередництвом постачальників послуг.

Давайте розберемо конкретний кейс. Коли особа звертається до криптобіржі для проведення операцій з віртуальними активами, постачальник послуг має здійснити заходи та процедури перевірки потенційного клієнта та в майбутньому перевіряти його фінансові операції. 

У випадку, якщо клієнт має намір переказати уже придбані віртуальні активи, які мають підвищений ступінь конфіденційності, то такі активи теж будуть ретельно перевірятись постачальником послуг на предмет історії їх походження. Для цього особа має розкрити необхідну для перевірки інформацію. 

Тож ми бачимо, що постачальник послуг має розробити механізми внутрішнього контролю, що дозволять йому відслідковувати історію дій клієнта, історію походження його віртуальних активів та історію проведення транзакцій. 

Треба розуміти, що постачальники послуг також співпрацюють з контролюючими та правоохоронними органами, тому на їх законну вимогу зобов’язані розкривати необхідну інформацію про клієнта.

А розкажіть на прикладах, як саме можна відслідкувати історію транзакцій на ринку криптовалют?

- Знаєте, зараз існують ІТ-рішення, які допомагають перевірити інформацію, зокрема, на криптобіржах. Можу розказати про цікавий досвід, який ми отримали під час навчання у Відні від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Дана структура якраз займається пошуком криптовалюти, оскільки цей інструмент може використовуватись й у відмиванні коштів та здійсненні незаконних операцій.

У Відні нам презентували спеціальне програмне забезпечення, що допомагає відстежувати "сліди" криптовалюти. Ми навіть робили практичні кейси, щоб подивитися на природу того чи іншого гаманця на криптобіржі. Наприклад, можна було дізнатися, звідки на гаманець прийшли ті чи інші монети – з даркнету, ліцензійної біржі та ін.  

Чи використовують українські структури такі програми для відслідковування криптовалют в Україні?

- Так. Зокрема, українські правоохоронці, скажімо, Кіберполіція, вже мають на озброєнні спеціальні скорингові системи, що дозволяють перевіряти транзакції громадян. Наприклад, вони можуть порівнювати дані того чи іншого гаманця із конкретними IP-адресами. 

Треба розуміти, що зараз анонімність ринку криптовалют в Україні не є безумовною. Тому за потреби можна відслідкувати по певних параметрах будь-яку криптовалютну транзакцію.

Скільки грошей до бюджету може приносити оподаткування криптовалюти в Україні?

- Питання чудове, але конкретної відповіді немає. Чому? Справа в тому, що зараз немає чіткої статистики щодо операції з віртуальними активами. Тому наразі ми можемо орієнтуватись тільки на якісь оцінки від окремих мониторингових чи аналітичних джерел. Але все одно чітких цифр немає.

Про податки на криптовалюту для українців 

Які новації очікують приватних інвесторів з точки зору податків? Чи буде різниця в оподаткуванні, коли інвестор - це юридична або фізична особа?

- Спочатку поговоримо про оподаткування фізичних осіб. Згідно з концепцією, оподатковуватися будуть такі операції: 

• Продаж віртуальних активів за фіатні гроші. 
• Обмін віртуальних активів на певний товар або послугу. 

Водночас з цим, оподаткуванню не підлягає:

• Створення (майнінг), розміщення та погашення віртуального активу емітентом.
• Обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи. 
  
• Зростання ринкової вартості активів. 
  

За яким принципом можуть оподатковуватися операції щодо криптовалют?

- Ці операції будуть оподатковуватися як інвестиційний прибуток. Про що мова? Наприклад, людина купила криптовалюту на 1000 грн, а продала – на 1500 грн. Тоді 500 грн – це інвестиційний прибуток. 

Саме з цієї суми треба заплатити податок у розмірі 19,5%. В даному випадку 18% - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а 1,5% - військовий збір. 

Тобто, якщо людина продала токен та отримала гривні, або обміняла токен на товар чи послугу, вона має заплатити інвестиційний прибуток?

- Саме так. Людина має заплатити податок з інвестиційного прибутку. 

При цьому у випадку з оподаткуваннями класичного продажу криптовалюти  за гривні все має бути зрозуміло. А ось як має оподатковуватися продаж "намайненої крипти"?

Фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій з продажу криптовалюти визначається як сума доходів, отриманих від продажу криптовалюти, зменшених на вартість криптовалюти.

Для "намайненої криптовалюти" вартістю буде вважатися сума підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з майнінгом такої криптовалюти.

Давайте розберемо ситуацію. Людина намайнила біткоїн і згодом продала його за "фіат".  В такому випадку потрібно враховувати не тільки розмір доходу від відчуження біткоїну, а й розрахувати витрати, що були здійснені під час його майнінгу. 

Тож, умовно, якщо частина біткоїну була продана за 100 грн, а її майнінг обійшовся у 10 грн, в результаті інвестиційний прибуток складе 90 грн. З цієї суми буде необхідно сплатити податок у розмірі 19,5%.  

Про можливі пільги для власників криптовалют в Україні 

А чи передбачає концепція якісь податкові пільги в операціях з криптовалютами для фізичних осіб?

- В нашій концепції ми запропонували дві пільги, які мають пройти публічне слухання. 

Перша пільга. Якщо громадянин має загальний річний обіг криптовалюти у розмірі в 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, тоді він не підпадає під оподаткування. Станом на 1 січня 2023 року  цей показник складає 670 тис. грн. 

Мета пільги – підтримати людей, що тільки починають знайомитися з криптовалютами та вкладають туди невеликі кошти.

Друга пільга. Якщо людина зберігає кошти в криптовалюті більше, ніж один рік, вона оплачує податки з інвестиційного прибутку по пільговій ставці у розмірі 6,5% (з урахуванням військового збору 1,5%), замість 19,5%. Мета пільги – підтримка свого роду інвестицій, які можуть бути задіяні на довгий час. 

Можу навести приклад. Уявімо: якесь підприємство вирішило розширити виробництво. Для цього потрібно залучити кошти на довгий термін. Компанія випускає utility токени, які можуть придбати фізичні особи.

Тож коли людина придбала монети, скажімо, на суму у 100 тис. грн та тримає їх на своєму рахунку більше року, тоді вона отримує можливість пільгового оподаткування.  

Водночас з цим, громадяни зможуть скористатися зниженою ставкою податку й в іншому випадку. Для цього їм потрібно не виводити криптовалюту в фіат більше року. Тобто, весь цей час вони можуть продавати та купувати криптовалюти, переводити їх з одного рахунку на інший, змінювати криптобіржі. Всі операції все одно будуть вважатися вкладенням в криптовалюту на довгий строк. 

Які у вас прогнози? Чи запрацюють запропоновані податкові пільги для криптовалюти в Україні?

-  Зараз стейкхолдери криптоіндустрії обговорюють концепцію. Треба зазначити, що проєкт називається "Зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України". Він міститься три блоки:

• в першому блоці представлені зміни до Податкового кодексу;
• в другому блоці - зміни до Закону "Про віртуальні активи";
  
• в третьому – зміни до інших законів України.
  

Зараз в документі вже представлено близько 200 коментарів та пропозицій. Якщо говорити відверто, це не дуже багато, бо інші законопроєкти можуть мати по 2-3 тис. правок.

Як я вже зазначав, зараз відбувається гаряча дискусія на всіх етапах обговорення документу: зі стейкхолдерами, з держорганами, у парламенті. Це означає, що законопроєкт може неодноразово зазнати суттєвих змін. 

Але я вважаю, що Комісія запропонувала прогресивний підхід, що актуальний під час війни та в умовах зниження доходів громадян. Між тим, яке рішення щодо пільг у законопроєкті буде прийнято в результаті, дуже складно прогнозувати.

Про особливості декларування криптовалюти в Україні 

Які податки на криптовалюту очікують юридичних осіб? 

- Якщо говорити про юридичний осіб, то тут жодних пільг не передбачено, а доходи від операцій з віртуальними активами оподатковуються на загальних підставах за загальною ставкою податку на прибуток (18%). 

Чи потрібно буде приватним інвесторам щорічно подавати декларацію? 

- Так, в законопроєкті зазначено, що фізичні особи мають подавати річну декларацію. Я б порадив нашим громадянам дотримуватися цих правил, коли запрацює оновлене законодавство. Це допоможе зробити наш ринок криптовалют прозорим. 

Багато українців, які є приватними інвесторами, зараз знаходяться за кордоном через війну. Хтось вирішив залишитися за кордоном, отримав статус біженця, вид на проживання та ін. Як в цьому випадку буде працювати оподаткування криптовалют в Україні?

- На це питання треба дивитися під іншим кутом. Крипта - це один з видів існуючих наразі активів. Відповідно, до цього активу як і до всіх інших застосовуються базові підходи податкового законодавства. Все це значить, що якщо фізична особа володіє криптовалютою, тоді статус податкового резидентства ніяк не впливає на виконання вимог стосовно подачі звітності чи сплати податків.

Тому в даному випадку треба діяти наступним чином. Спочатку особа має визначитися, чи є вона резидентом України. Як це зробити? У нас є Податковий кодекс, який описує порядок визначення статусу резидентності. 

Тож якщо особа є резидентом України, вона буде декларувати віртуальні активи та сплачувати податки. І той фактор, що вона знаходиться за кордоном, нічого для такого громадянина не змінює. 

Якщо особа стала резидентом іншої держави, вона має виконувати податкові правила вже в іншій юрисдикції.

Якщо в майбутньому українці будуть декларувати віртуальні активи, вони мають подати інформацію. Пошук та збір таких даних може стати проблемою для українців?  

- Так, громадяни будуть повинні з’ясувати багато інформації про свої транзакції. Зокрема:

• як, де та коли був придбаний віртуальний актив;
• які були витрати;
  
• де, коли та який був отриманий дохід тощо.
  

Тобто, українці мають зібрати відповідні первинні документи, які зможуть підтвердити деталі купівлі, продажу криптовалюти. Не виключаю, що в цьому питанні у багатьох громадян можуть виникнути проблеми.

Але згодом учасники ринку криптовалют, зокрема, криптобіржі мають створити інфраструктуру, щоб українці могли отримати всю необхідну інформацію для декларування, як це зараз можна зробити в банку. 

- Безумовно. Якщо учасники крипторинку захочуть працювати й далі, вони будуть зобов’язані адаптувати свої бізнес-процеси під вимоги законодавства.

Про податки на криптовалюту для нерезидентів та штрафи для крипторинку 

А як оподаткування криптовалют в Україні буде працювати для нерезидентів, якщо вони тимчасово проживають в нашій країні, мають вид на проживання в нашій країні тощо?

-  Наш законопроєкт не встановлює ніяких особливостей в цій частині щодо віртуальних активів. Використовуються всі загальні підходи. 

Розкажіть як буде працювати оподаткування криптовалют для гравців крипторинку в Україні? Які податки будуть платити криптобіржі, обмінники тощо? 

- Вони працюють на умовах загального оподаткування, які є в Україні. Але в нашій концепції вказана важлива норма. Якщо криптобіржа, наприклад, бере з клієнта комісію у розмірі 10 грн за зберігання коштів, тоді на цю комісію не нараховується ПДВ. 

Такий принцип вже працює на ринку капіталу в Україні. Тобто, в нашій країні напрацьована практика, що в таких випадках не нараховується відповідний податок.

Чи буде працювати система штрафів, якщо громадянин скоїв якісь порушення у сплаті податків з криптовалют в Україні? 

- Особливостей ми не встановлювали у нашому законопроєкті. Якщо особа скоїть податкові порушення, тоді можуть застосовуватися заходи впливу, що наявні в податковому  законодавстві.

Про перспективи прийняття податкової бази для криптовалют в Україні 

Які процедури зараз має пройти законопроєкт щодо податків по криптовалютах: етапи обговорення, прийняття у ВР, підписання президентом?

- Ми працюємо за таким планом. Зараз законопроєкт представлено на Консультаційній  раді з питань регулювання  віртуальних активів при Комісії. До її складу увійшли народні депутати, представники міністерств та відомств, а також фахівці крипторинку.

Тобто, зараз проходить обговорення законопроєкту зі всіма стейкхолдерами. Вони можуть пропонувати зміни до тексту документу. Після цього ми їх пропрацюємо та за необхідності включимо їх до законопроекту..

Тож наприкінці липня плануємо передати законопроект народному депутату Ярославу Железняку. Тоді він почне процедуру реєстрації і опрацювання у Верховній Раді.

Якщо цей процес пройде ефективно, думаю, що до кінця вересня законопроєкт пройде принаймні перше читання.

За вашими оцінками, коли Верховна Рада може прийняти законопроєкт в цілому?

- Сподіваюся, що в цьому році. Згідно нашого плану, закон має вступити в силу з першого січня 2024 року. Варто зазначити, що "запуск закону" відбудеться не одразу. Спочатку Комісія та Національний банк мають розробити якісну підзаконну нормативну базу, яка надасть змогу бізнесу ефективно працювати на ринку, а інвестору - отримати необхідний захист.

Тобто, якщо закон вступить в силу з 1-го січня 2024 року, тоді коли люди мають подавати декларації? 

- Згідно з законом, українці подають декларації за період з 1-го січня до 31-го грудня кожного року. Тож зараз в законопроєкті прописано, що закон вступає в силу з 1-го січня 2024 року. Тоді декларації з даними про віртуальні активи треба буде подавати у 2025 році за результатами звітного 2024 року. Декларування відбуватиметься за загальними правилами.