За час війни жертвою шахраїв стали 11% українців - опитування

"Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних та благодійних організацій", - констатують в НБУ.

Так, жертвами стали 13,6% жінок, але лише 9,1% чоловіків. Водночас частіше злочинці ошукують молодь у віці 18-24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%).

В НБУ при цьому нагадують, що згідно з дослідженням "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році", проведеним проєктом USAID "Трансформація фінансового сектору" у співпраці з Нацбанком, саме молодь та люди старшого віку є найменш фінансово обізнаними.

Серед мешканців сіл та смт обдурених шахраями громадян виявилося 15,2%, а от серед мешканців найбільших міст (від 500 тисяч жителів) - лише 9,9%. 60,9% опитаних вважають, що жертвою шахраїв в інтернеті може стати будь-хто, а 37,4% обрали варіант "пенсіонери".

Згідно з опитуванням, майже третина жертв шахраїв втратили від їх дій близько 500 гривень, 14,8% - 500-1000 гривень, 13,8% - 1000-2000 гривень, 17,5% - 2-5 тисяч гривень, а ще чверть опитаних втратила понад 5 тисяч гривень.

Більшість (52,7%) випадків шахрайства сталося під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті. Друге місце з часткою 18,6% посідає таке шахрайство як фішингові посилання. Далі в списку поширених шахрайських схем – злам акаунтів у соцмережах (12%) та виманювання інформації телефоном (10,2%).

"Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення", - зазначив директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.

За його словами, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають саме через розголошення ними самими даних платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій чи даних для входу до інтернет-банкінгу.

"Половина (53%) від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток", - констатував представник Нацбанку.

Опитування також показало, що 9,6% респондентів не знають, яку інформацію можна розголошувати, водночас вважають, що працівникам банку можна повідомляти телефоном 16-значний номер картки та три цифри на звороті картки (1,6%), ПІН-код та пароль до інтернет-банкінгу (1%), всю запитувану інформацію (7%).

Лише 76,6% респондентів віком від 65 років знають, яку інформацію безпечно повідомляти працівнику банку телефоном. Водночас у населення віком 18–24 роки такий показник становить 93,4%.

Майже половина (48,8%) респондентів все ще не захищають свій фінансовий номер телефону (номер, прив’язаний до банківських рахунків), тобто у них цей номер не зареєстрований на паспорт або не укладено контракт з оператором.

15,7% респондентів використовують для створення паролів власне ім’я, ім’я чи прізвище своїх рідних, дати народження, кличку домашнього улюбленця та іншу персональну інформацію. При цьому чоловіки порівняно з жінками рідше використовують персональну інформацію та загальновідомі комбінації для створення паролів. 50,2% респондентів використовують один і той самий пароль для різних акаунтів у соцмережах, до інтернет-банкінгу.

Примітно, що 72,3% респондентів, які стали жертвами шахрайства, не зверталися до кіберполіції. З них 53,1% пояснюють це тим, що не вважають, що поліція їм допоможе, а 27,7 просто не знали, що це необхідно робити.

Загалом зазначається, що сума збитків банків, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за 2022 рік зросла на 46% та становила 481 мільйон гривень.

Джерело фото: ua.depositphotos.com