Бізнесмени в Карпатах підбили підсумки зимового сезону: продажі впали на 15-30%, інвестиції тривають

Водночас учасники ринку вважають це сезонним коливанням, яке не вплинуло на довгострокову інвестиційну привабливість регіону. За оцінкою профільної асоціації, у туристичну галузь Карпат щороку вкладають близько $300–400 млн, а девелопери заявили про плани звести на Яремчанщині приблизно 7 тис. апартаментів і котеджів.

Про результати сезону, дефіцит кадрів, зміну поведінки інвесторів і ризики хаотичної забудови Delo.ua розповів Андрій Дзвінчук, голова правління Асоціації готельєрів та власників садиб Яремчанщини.

Бізнес активно інвестує в Карпати. Як для підприємців завершився зимовий сезон 2026 року?

— Він був складним і загалом не виправдав очікувань. У середньому багато підприємств недоотримали приблизно 15–30% запланованої виручки. Якщо говорити про чистий прибуток, скорочення могло бути ще відчутнішим, адже постійні витрати — опалення, електроенергія, зарплати, кредити та утримання приміщень — нікуди не зникли.

За нашими оцінками та результатами спілкування з готельєрами, показники суттєво відрізнялися залежно від локації й формату об’єкта. У святкові дні якісні комплекси могли мати 90–100% завантаження. Водночас у звичайні будні чимало готелів працювали із завантаженням 40–60%.

Є кілька пояснень такого падіння. Через аномально теплий початок зими повноцінний гірськолижний сезон розпочався значно пізніше, ніж зазвичай. При цьому бізнес уже зазнав основних витрат: готелі найняли персонал, закупили продукти, підготували об’єкти й запустили рекламу. А туристичного потоку, на який розраховували в першій половині грудня, фактично не було.

Коли сезон нарешті розпочався, ситуація частково вирівнялася — насамперед у новорічно-різдвяний період, під час шкільних канікул та в окремі пікові вихідні. Але повністю компенсувати втрачений початок зими бізнесу не вдалося. До того ж весна прийшла швидко, тому сезон завершився раніше, ніж планували готельєри.

Окремо вплинула інформаційна хвиля навколо випадків кишкових інфекцій у Поляниці. Незалежно від того, наскільки масштабною була сама проблема, у медіа та соціальних мережах вона набула значного резонансу. У туристичній сфері це швидко позначається на бронюваннях: частина людей перенесла або скасувала поїздки, особливо сім’ї з дітьми.

Водночас ринок дуже неоднорідний. Великі комплекси з власними спа-центрами, басейнами, ресторанами та розважальною інфраструктурою почувалися краще, ніж невеликі садиби й готелі, які майже повністю залежать від наявності снігу та гірськолижних туристів.

Чому тоді офіційні показники туристичного збору демонстрували зростання? За січень–лютий 2026 року Івано-Франківщина отримала 11,8 млн грн туристичного збору — на 41% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

— Туристичний збір не дорівнює прибутковості готельного бізнесу. На його обсяг впливають вартість проживання, легалізація ринку та якість адміністрування платежів. Тому зростання надходжень від туристичного збору цілком може поєднуватися зі складним сезоном для частини готельєрів.

Наскільки зросла вартість проживання та харчування? Як це вплинуло на туристичний потік?

— За останній рік проживання в готелях Карпат у середньому подорожчало приблизно на 10–20%. У ресторанах та інших закладах харчування ціни зросли орієнтовно на 10–15%, хоча в окремих випадках підвищення було більшим.

Це не означає, що готельєри чи ресторатори почали заробляти більше. Підвищення цін переважно компенсує зростання собівартості. Дорожчають продукти, електроенергія, пальне, логістика, побутова хімія, текстиль, обладнання та його обслуговування. Окремо суттєво зросла вартість праці, адже кваліфікованого персоналу бракує.

При цьому доходи більшості українців не зростають такими самими темпами. Тому турист став значно раціональнішим. Люди довше ухвалюють рішення, бронюють житло ближче до дати заїзду, уважніше порівнюють пропозиції та гостріше реагують на співвідношення ціни і якості.

Також скоротилася середня тривалість відпочинку. Якщо раніше сім’я могла приїхати на п’ять-сім днів, то тепер частіше йдеться про два-чотири дні. Люди можуть не відмовлятися від поїздки в Карпати повністю, але економлять на кількості ночей, ресторанах і додаткових розвагах.

Регіон залишається надзвичайно популярним. Водночас туристичний потік розподіляється нерівномірно: найбільше туристів приймають Буковель, Поляниця, Яремче та кілька інших відомих локацій. У менших населених пунктах і невеликих садибах ситуація може бути значно складнішою.

Раніше ви розповідали, що бізнесу в регіоні бракує персоналу. Яка ситуація зараз?

— Кадрова проблема нікуди не зникла й залишається однією з найгостріших у туристичній галузі. Для багатьох готелів знайти й утримати хорошого працівника сьогодні не менш складно, ніж забезпечити стабільне завантаження.

Найбільше бракує кухарів, офіціантів, покоївок, адміністраторів, технічного персоналу та менеджерів середньої ланки. Особливо важко знайти не просто людину, готову вийти на роботу, а фахівця з досвідом, дисципліною та розумінням стандартів сервісу.

Причин кілька. Частина чоловіків мобілізована або перебуває за кордоном. Значна кількість жінок також виїхала. До цього додається сезонність: у піковий період підприємству потрібно багато працівників, але не кожен готель може гарантувати їм таке саме завантаження протягом усього року.

Бізнес реагує по-різному: підвищує зарплати, забезпечує працівників житлом і харчуванням, навчає людей без досвіду, автоматизує частину операцій, спрощує меню та внутрішні процеси.

Але нескінченно збільшувати штат або зарплатний фонд неможливо. Тому наступний етап — не лише шукати більше людей, а й краще організовувати роботу наявної команди. Потрібно усувати дублювання функцій, зайві дії, хаос у комунікації та непродуктивні витрати часу.

Сьогодні кадровий дефіцит — це вже не лише питання, де знайти працівників. Це питання, як перебудувати модель управління готелем чи рестораном так, щоб він міг стабільно працювати меншою, але сильнішою та краще організованою командою.

Скільки зараз інвестують у туристичну галузь Карпат?

— За нашими оцінками, протягом останніх років у регіон щороку надходить близько $300–400 млн інвестицій. Девелопери вже заявили про плани здати в експлуатацію приблизно 7 тис. апартаментів і котеджів на території Яремчанщини.

Ці цифри показують масштаб інвестицій і довіру до регіону. Водночас вони ставлять перед нами серйозне питання: чи встигають за темпами будівництва інфраструктура, просторове планування, каналізація, дороги та створення нових туристичних продуктів.

Тобто капітал на ринку є. Але сьогодні інвестор уже не готовий вкладати гроші лише в красиву візуалізацію та обіцянку високої дохідності.

Як змінилася поведінка інвесторів?

— Раніше люди часто купували передусім нерухомість. Зараз вони хочуть купувати працюючий бізнес-продукт: нерухомість, професійне управління, сервіс, бренд і зрозумілий механізм отримання доходу.

Дедалі менше довіри викликають обіцянки гарантованих надвисоких прибутків. Досвідчений інвестор розуміє, що дохід у готельному бізнесі залежить від завантаження, середнього тарифу, сезонності, витрат і якості управління. Тому йому потрібна не рекламна цифра, а реальна фінансова модель з оптимістичним, базовим і песимістичним сценаріями.

Портрет інвестора змінився. Він став значно прагматичнішим і професійнішим. Його цікавить уже не просто апартамент чи квадратний метр, а весь бізнес-продукт навколо нього.

Інвестор хоче знати, хто управлятиме об’єктом після введення в експлуатацію, звідки братиметься туристичний потік, яким буде завантаження не лише взимку, а й протягом усього року, якими будуть операційні витрати, чи є всі дозвільні документи, як буде захищено право власності та чи можна буде перепродати актив через п’ять-десять років.

Які три головні висновки ви зробили за підсумками KARPATY INVEST FORUM, що нещодавно відбувся в Яремчі?

— Перший — інтерес до інвестування в Карпати залишається високим, але ринок потребує значно більшої прозорості.

На форумі зібралися девелопери, готельєри, інвестори, архітектори, представники громад, держави та експертного середовища. Ми побачили, що капітал готовий надходити в регіон. Але сьогодні інвестор хоче отримувати чесну інформацію про документи, ризики, строки реалізації, реальну дохідність і майбутню модель управління.

Другий висновок — Карпати мають переходити від хаотичної забудови до створення цілісного середовища.

Сам по собі ще один готель не створює туристичної дестинації. Потрібні дороги, громадські простори, маршрути, парки, якісна архітектура, ресторани, культурні продукти, медицина, безпека та розваги для дітей і дорослих. Ми повинні будувати не просто квадратні метри серед гір, а середовище, у якому люди хочуть жити, відпочивати й куди прагнуть повертатися.

Третій висновок — розвиток Карпат можливий лише завдяки партнерству бізнесу, громад і держави.

Інвестор самостійно не розв’яже питань доріг, водопостачання, каналізації, просторового планування чи збереження природи. Громада, зі свого боку, не створить сучасну туристичну економіку без приватного капіталу.

Саме тому головна цінність форуму для мене — не лише презентація окремих проєктів, а й можливість посадити за один стіл усі сторони, від яких залежить майбутнє регіону.

Ринок уже переповнений чи ще ні?

— У Карпатах справді багато будують, і критика надмірної та хаотичної забудови часто є обґрунтованою. Особливо небезпечно, коли об’єкти зводять без урахування ландшафту, транспортного навантаження, каналізації, водопостачання, архітектурного контексту та реальних можливостей території. У результаті турист приїжджає за природою, але бачить фасади, паркани, затори й суцільні будівельні майданчики.

Проте я б не сказав, що весь ринок Карпат уже переповнений. Переповненим стає сегмент однотипних апартготелів і номерів без власної концепції, сервісу та цілорічної інфраструктури.

Водночас у Карпатах досі недостатньо якісних сімейних курортів, оздоровчих і реабілітаційних комплексів, кемпінгів європейського рівня, санаторних продуктів, дитячої інфраструктури, об’єктів для тривалого проживання, маршрутів, музеїв, культурних просторів і сильних туристичних продуктів поза найвідомішими локаціями.

Тож питання сьогодні не в тому, будувати чи ні, а в тому, що, де, як і в якому обсязі ми будуємо. Можна звести ще сотню будівель і лише погіршити туристичну привабливість регіону. А можна створити один добре продуманий комплекс, який впишеться в природу, забезпечить робочі місця, сформує новий туристичний продукт і підвищить цінність усієї території.

Масштаб навантаження вже сьогодні дуже великий. Яремчанщину щороку відвідують близько 2,5 млн туристів. Це понад 100 туристів на одного мешканця регіону протягом року. Тому подальший розвиток має відбуватися не стихійно, а системно.