Понад 2300 вагонів Полтавського ГЗК хочуть арештувати знову попри передачу справи до суду: подробиці ситуації

Як ідеться у повідомленні дочірнього підприємства групи Ferrexpo, розгляд клопотання, аналогічного двом попереднім, заплановано на 9:00 26 вересня слідчим суддею Юлією Головко.

На комбінаті нагадують, що в жовтні 2023 року Київський апеляційний суд за ініціативою прокурорів ОГП та слідчих Державного бюро розслідувань вирішим арештувати вказані вагони, заборонивши їх використання, відчуження та розпорядження ними.

Серед причин рішення було названо збереження речових доказів на час слідства та подальша спеціальна конфіскація у кримінальному провадженні щодо ймовірного незаконного збуту нефракційного відсіву в період 2019-2021 років.

У квітні 2024 року Печерський райсуд скасував заборону на використання вагонів, визнавши її необґрунтованою, однак залишив у силі заборону на відчуження вагонів. ПГЗК оцінює свої збитки за час дії заборони використання вагонів у 103,3 мільйона гривень.

У травні ОГП подав друге клопотання щодо заборони використання напіввагонів Полтавського ГЗК, аналогічне першому. Фактично йдеться про повторне накладення арешту на майно з тією самою метою та з тих самих підстав, що і раніше.

Втім, як вказує комбінат, жодних нових підстав для встановлення подальшої заборони використання напіввагонів в клопотанні про арешт майна не вказано. Розглядається воно у тому ж Печерському райсуді Києва.

Передача справи до суду

Напередодні ж згадану справу про продаж Полтавським ГЗК нефракційного відсіву, обвинуваченими у якій виступають четверо посадовців цього підприємства та троє службових осіб іншої приватної структури, було передано до суду.

З огляду на це комбінат вказує, що його представники на засіданні, яке відбулося напередодні, повідомили слідчого суддю про це. Однак підприємство констатує, що Печерський райсуд все одно продовжує розгляд зазначеного вище клопотання.

Відповідно ж до статті 170 Кримінального процесуального кодексу, після передачі обвинувального акта до суду всі клопотання щодо арешту майна повинні розглядатися вже тією інстанцією, яка розглядає і саму справу по суті.

ПГЗК зазначає, що нею має бути місцевий суд за місцем знаходження підприємства (воно розташовано в Горішніх Плавнях Полтавської області). Втім, у своїх повідомленнях ОГП та ДБР не уточнювали, куди саме передали кримінальну справу за обвинуваченням представників комбінату.

Аргументи проти арешту вагонів

Саму ж вимогу про заборону використання вагонів Полтавський ГЗК оцінює як шкідливий, непропорційний, надмірний та незаконний захід забезпечення. Підприємство аргументує це тим, що переважна більшість арештованих вагонів не використовувались для перевезення продукції, законність збуту якої розслідувало ДБР.

Перевозило ж продукцію, до реалізації якої у слідчих є претензії, лише 158 із 2382 вагонів. З іншого боку, ця продукція перевозилася й напіввагонами інших власників, зокрема і "Укрзалізниці", однак їх арешту сторона обвинувачення не вимагає.

Крім того, зазначається, що капітальна вартість арештованої власності комбінату в п'ять разів перевищує суму (80 мільйонів гривень), яку слідство визначило в якості збитків державі, в завданні яких обвинувачують функціонерів ПГЗК.

Також підприємство бачить у забороні використання вагонів загрозу для своєчасного виконання договірних зобов'язань перед міжнародними споживачами, побоюючись втрати партнерств і заміщення української продукції російськими аналогами.

"Встановлення заборони використання напіввагонів унеможливлює проведення їх планового поточного та капітального ремонту, як наслідок їх тривала не експлуатація перетворить їх на брухт", - йдеться також у повідомленні.

На думку Полтавського ГЗК, дії ОГП не відповідають законодавству, державним інтересам і спрямовані на створення перешкод для господарської діяльності підприємства. Відповідно, прокурорів закликають відкликати подане клопотання про арешт майна.

В чому звинувачують посадовців Полтавського ГЗК

За версією ДБР, в 2019-2021 роках керівництво комбінату налагодило схему заволодіння корисними копалинами загальнодержавного значення і подальшого відмивання незаконних доходів з цього.

Таким чином слідство трактувало те, що він продав іншій компанії побічний продукт переробки залізної руди без отримання нібито передбаченого для цього спеціального дозволу на користування надрами, після чого покупець перепродав куплене вже вдесятеро дорожче.

Сам ГЗК обвинувачення заперечує, вказуючи, що на отримання з руди нефракційного відсіву, який ДБР називає щебенем, дозвіл не потрібен; а збував він таку продукцію десятиріччями без жодних претензій правоохоронців. Претензії щодо низької ціни продажу комбінат також відкидає, аргументуючи це принципом свободи в укладенні угоди між сторонами.