Запровадження ЄС "вуглецевого податку" боляче вдарить по українському експорту - дослідження

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Вони нагадують, що у 2023 році було запущено перехідну фазу CBAM, протягом якої імпортери повинні подавати звіти про вуглецеві викиди, пов’язані з виробництвом імпортної продукції.

Втім, вже у 2026 році механізм запрацює повністю – з необхідністю здійснення відповідних платежів. Хоча початково CBAM охоплюватиме обмежену кількість продуктів, у майбутньому їхню кількість може бути збільшено.

Як вказують автори дослідження, хоч офіційно ЄС декларує метою запровадження CBAM вирівнення умов для європейських виробників та імпортерів, фактично він є новим торговельним бар’єром, оскільки зменшує доступ до європейського ринку для бідних країн без розвинених фінансових ринків, які дозволяли б залучати фінансування для заходів з декарбонізації.

Якщо ж торгові партнери ЄС не матимуть сильніших кліматичних амбіцій, CBAM призведе до перебудови ланцюгів постачання. Однак загалом він поки є експериментальним інструментом, через що зараз ніхто не може передбачити всі наслідки його запровадження.

Найбільше постраждає металургія

Важливість питання для України зумовлене тим, що більшість експорту її товарів наразі йде саме до ЄС: так, у 2023 році експорт до країн союзу становив 23,4 з 36,2 мільярда доларів, в першому півріччі 2024-го - 11 з 19,6 мільярда доларів. З цих обсягів, за підрахунками GMK Center, 15,4% у 2023 році та 17,2% в січні-червні 2024-го складала продукція, до якої може застосовуватися СВАМ.

При цьому наголошується, що збереження європейсього ринку збуту життєво важливе для українських компаній, які постраждали від війни, бо експорт дозволяє їм продовжувати виробництво в умовах, коли місткість внутрішнього ринку зменшилася. Натомість задіяння CBAM може погіршити стан української економіки, і найбільше від цього постраждає металургійна промисловість.

Згідно дослідження, з усього експорту, який підпадає під CBAM (а це 3,6 мільярда доларів за 2023 рік), 93% становлять вироби з чавуну та сталі. Приблизно по 2% припадають на алюміній, на електроенергію та на цемент, ще 1% - на добрива.

У той же час металургійна промисловість є основним експортером і робить суттєвий внесок в економіку України. Зокрема, в 2023 році він склав 5,7% ВВП України, включаючи ланцюги поставок.

Втрати для економіки від СBAM

За результатами дослідження, якщо у перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить 202 мільйона доларів експорту, то в 2030 році цей показник зросте до 1,44 мільярда доларів (з чого втрати експорту квадратної заготовки й сортового прокату становитимуть 1 мільярд, а чавуну - 300 мільйонів доларів).

В свою чергу, прогнозовані річні втрати ВВП у 2030 році зростуть порівняно з 2026-м з 790 до 4890 мільйонів доларів, податкові втрати - зі 150 до 910 мільйонів доларів, втрати інвестицій - зі 110 до 690 мільйонів доларів, втрати зарплат - з 320 мільйонів до 2 мільярдів доларів.

Зрештою, експорт цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату після 2030 року може взагалі припинитися. Натомість не очікується, що СВАМ вплине на постачання слябів та гарячекатаного плоского прокату, зважаючи на великі безкоштовні вуглецеві квоти в ЄС і відсутність низьковуглецевих альтернатив.

Втім, запуск у ЄС низки низьковуглецевих проектів у сегменті плоского прокату створює ризик зниження маржі для продукції, виробленої за традиційними технологіями. В свою чергу, безшовні труби та залізорудні окатки, вироблені в Україні, мають хороші позиції за вуглецеємністю, аби забезпечити успішні продажі й після впровадження CBAM.

Зросте бюрократія для бізнесу

Запровадження CBAM також призведе до росту адміністративних витрат для малих та середніх українських компаній, які не є виробниками чавуну й сталі, але щорічно експортують сумарно 55-60 тисяч тонн сталевих виробів, таких як металоконструкції, резервуари, контейнери, болти, гвинти тощо.

Справа в тому, що оскільки продукція з чавуну та сталі підпадає під регулювання CBAM, експортери повинні будуть збирати й надавати європейським контрагентам для CBAM-звітності велику кількість даних. Відповідно, труднощі, пов'язані з наданням цих даних, негативно впливатимуть і на ціни експортної продукції.

В свою чергу, і від виробників металургійної продукції вимагатимуть надавати низку специфічних даних, зокрема щодо використаних у виробництві матеріалів. Зібрати ж потрібні дані, за оцінкою авторів дослідження буде важко, особливо якщо компанія не є безпосереднім виробником чавуну або сталі.

CBAM шириться світом

Як звертають увагу дослідники, наразі все більше країн розглядають можливість впровадження власного аналогу CBAM. Так, Велика Британія планує запровадити податок на імпорт вуглецеємних продуктів до 2027 року. Свої правила розробляють і Австралія з Канадою. Впровадження місцевого CBAM підтримує й Американський інститут чавуну та сталі.

Крім того, припускає в майбутньому запровадження власного регіонального CBAM і Латиноамериканська сталева асоціація. Японія ж збирається запровадити вуглецевий збір на імпорт викопного палива в 2028 році, що теж може стати своєрідним локальним CBAM. Таким чином, доступ до традиційних експортних ринків для українських товарів внаслідок вказаних кроків опиниться під загрозою.

"Хоч ми розглядали CBAM зараз тільки в контексті торгівлі з Європою, потрібно розуміти, що в результаті запровадження CBAM Європа відкрила скриньку Пандори. CBAM запроваджують інші країни. Вони будуть вводити аналог CBAM чи напряму свій CBAM. Тому що якщо хтось починає так защищати свій ринок, то й торгівельні партнери мають вводити свій CBAM. Тобто це будуть проблеми не тільки для українського експорту", - прокоментував директор GMK Center Станіслав Зінченко.

З іншого боку, такі країни як Індія, Китай та Південна Африка намагаються протистояти CBAM, щоб знайти рішення, які дозволять підтримати своїх експортерів. Україна ж, як зазначається, замість активнішого захисту своїх економічних інтересів наразі зайняла вичікувальну позицію.

Зараз не до "зеленого курсу"

З одного боку, Україна раніше оголосила про амбітні кліматичні цілі та плани стати частиною Європейської зеленої угоди, запустила систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів, прийняла закон про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення, а також розробляє систему торгівлі викидами.

Натомість війна змінила ситуацію, і зараз українській економіці, як кажуть аналітики, важливо отримати звільнення від CBAM. Таке рішення щодо України насправді можливе, а саме завдяки статті 30.7 регламенту CBAM.

Вона передбачає, що Європейська комісія може змінити підхід до застосування механізму для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою подією, яка має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури. Повномасштабне ж російське вторгнення та завдана внаслідок цього шкода такому визначенню відповідають.

Як наголосив Зінченко під час круглого столу з приводу презентації дослідження, воно було сконцентроване не на інструменті CBAM як такому і не на його ролі в кліматичній політиці, а саме на економічному ефекті від цього механізму для українського експорту, який і так значно зменшився внаслідок війни, та ризиках, які можна побачити після більше року звітності за CBAM.

"Без експортних надходжень, без стабільних ринків збуту, а зараз це європейські ринки збуту для нас в першу чергу, Україна не зможе існувати як економіка, що може хоча б частково себе забезпечити", - підкреслив керівник аналітичного центру.

За словами Зінченка, його точка зору й точка зору аналітиків полягає в тому, що тільки стабільні експортні надходження можуть бути єдиним фінансовим джерелом для майбутніх проєктів декарбонізації України.