$100 тис. за H-1B: як подорожчання американської візи вплине на український IT-ринок

Про це інформує Delo.ua з посиланням на DOU. 

Віза H-1B — ключовий інструмент для американських компаній, що дозволяє наймати іноземних фахівців у сферах IT, інженерії, медицини та фінансів. Раніше витрати роботодавця становили від $2000 до $5000, але з 1 жовтня будь-яка нова петиція на H-1B вимагає сплати $100 тисяч.

Адміністрація США пояснює це прагненням захистити внутрішній ринок праці та стимулювати найм американських громадян, стверджуючи, що програма часто використовувалася для заміни американських працівників на дешевшу іноземну робочу силу.

У 2025 році найбільшу частку віз отримували співробітники глобальних корпорацій: Amazon, Microsoft, Meta, Apple, Google. Бізнес-спільноти США вже висловили занепокоєння, що різке здорожчання може завдати шкоди економіці та спричинити "відплив мізків" до інших країн.

Для українських IT-компаній нові правила H-1B мають неоднозначні наслідки. Експерти сходяться на думці, що хоча прямі релокації до США стануть менш доступними, американські компанії будуть змушені шукати альтернативи, зокрема співпрацювати з віддаленими командами та аутсорс-компаніями. Дмитро Овчаренко, CEO & Founder ALCOR та амбасадор Асоціації IT Ukraine в США, називає це "крутою новиною для експорту IT-послуг".

За прогнозами аналітичної агенції ISG, нова структура H-1B змусить американський бізнес переглянути офшорні стратегії, збільшуючи частку віддалених контрактів із командами поза США.

Віталій Нужний, керівник регіону СЕЕ в Ciklum, додає, що для українських компаній це вигідно: американським клієнтам простіше та дешевше працювати з українськими сервісними командами, що відкриває нові можливості для України як одного з провідних делівері-центрів у Східній Європі. Водночас, для українських IT-фахівців H-1B ніколи не була популярною: за даними експертів, у США за цією програмою працює не більше 2000 українців.

Андрій Живолович, CEO Precoro, називає крок адміністрації США "пострілом собі в ногу". За його словами, коли компанія релокує спеціаліста, він сплачує податки та витрачає гроші в США, а коли роботу віддають на аутсорс, ці кошти залишають країну. Він застерігає від надмірного оптимізму, адже у майбутньому США можуть обмежити і аутсорс, наприклад, в Індію.

Попри ускладнення з H-1B, українські фахівці мають альтернативи. Це, зокрема, освітні візи F-1 із подальшою можливістю працювати за програмою OPT, віза J-1 для стажувань, корпоративна віза L-1 для переведення в межах компанії та cap-exempt H-1B для неприбуткових організацій або дослідницьких установ.

Що стосується інших ринків, експерти вказують на Китай як потенційну альтернативу через нову спрощену візу "К". Проте вона має низку перешкод: мовний бар’єр, питання захисту інтелектуальної власності, обмежений доступ до відкритих даних та невизначеність механізмів програми. Також Китай майже ніколи не надає іноземцям громадянства, що робить довгострокову релокацію менш привабливою.

Українські експерти погоджуються, що США залишаються найбільш привабливим ринком. Андрій Живолович зазначає, що американський ринок вирізняється рівнем капіталізації публічних компаній, відкритістю та захистом прав, а культурна та економічна близькість України до Заходу робить переорієнтацію на Китай чи інші азійські ринки складною. У перспективі, якщо компанії шукатимуть альтернативу США, найбільш ймовірною стане Канада.

Нагадаємо, у вересні Трамп підписав указ про перегляд віз для кваліфікованих іноземних працівників за програмою H-1B. Тепер федеральний уряд почне додавати до них щорічний збір у розмірі $100 000. Найбільше це рішення вдарить по індійській ІТ-індустрії. Фахівців з Індії активно наймали на роботу американські технологічні компанії.