Трудова міграція: бізнес хоче спростити умови працевлаштування іноземців

Як пише Delo.ua, про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за підсумками зустрічі з київськими підприємцями. 

За його словами, у зустрічі брали участь представники виробників харчової, хімічної, деревообробної галузей, легкої промисловості, машино- та приладобудування, фармації, виробництва будівельних матеріалів, промислового та кліматичного обладнання, пакування.

"Серед ключових проблем, які турбують підприємців – брак персоналу та пошук можливостей для відновлення, розвитку й енергонезалежності. Бізнес цікавить питання бронювання та критерії визначення критичності підприємств. Через дефіцит робочої сили компанії також ініціюють і спрощення процедур для працевлаштування іноземців та перенавчання фахівців на нові професії", – зауважив Соболев.

Український бізнес уже дивиться в бік масової трудової міграції

На сьогодні процес завезення іноземного працівника в Україну може тривати 6 - 9 місяців, тому Україні потрібно зробити простішими та прозорішими умови працевлаштування іноземців, аби бізнес міг поповнювати величезний дефіцит кадрів. Про це заявив співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр під час обговорення Стратегії міграційної політики України до 2035 року, одним із пунктів якої є контрольована імміграція.

"Бізнес дивиться зараз в сторону залучення масової трудової міграції. Умовно, ми не шукаємо айтішників, топменеджерів серед трудових мігрантів. Основа – це будівельники, механізатори, складські працівники", –наголосив експерт.

За його словами, на практиці привезти і офіційно працевлаштувати іноземця в Україну вкрай важко, оскільки є вимоги навіть до того, скільки коштів має бути в іноземця на рахунку.

"І тут головна вимога до уряду і в цілому до цієї системи. Якщо ви бачите, що у нас в країні дефіцит величезний персоналу. Скоро, не дай Боже, дефіцит сягне 8,6 млн...У нас дуже багато виїхало людей, і нам треба цей ресурс поповнити за рахунок іноземної робочої сили. При чому в великих об'ємах", –зауважує Дегтяр. 

Він підкреслив, що інша проблема полягає у тому, що частина іноземців розглядає Україну, як транзитну країну на шляху до Європи, що створює ризик для бізнесу, який вкладає кошти в те, щоб привезти працівників.

"Загалом я за прозорість, за дебюрократизацію, за пришвидшення умов залучення іноземців. Щоб було прогнозовано та зрозуміло, на які посади, у які галузі  це нам буде потрібно, де ми цих людей беремо, і як ми їх відфільтровуємо ще на етапі, коли вони за кордоном", – підсумував Дегтяр. 

Натомість голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що для вирішення проблеми дефіциту робочої сили Україні не потрібно буде завозити мігрантів з бідних країн Азії, адже після досягнення миру більшість українських біженців повернуться на Батьківщину за умови вирішення проблем з житлом та роботою.

Що відомо про робітників з Азії

На початку 2025 року стало відомо, що на Закарпатті одна із місцевих фабрик, яка займається виготовленням меблів в Тячівській міській територіальній громаді, вела перемовини з Міністерством закордонних справ про працевлаштування 160 громадян з Бангладеш.

Зазначалося, що на підприємстві працюють 430 осіб, але через розширення виробничих потужностей виникла потреба в заповненні ще 700 робочих місць. Виробник пропонував зарплату 25 тисяч гривень та повний соціальний пакет.

В Конфедерації роботодавців заявили, що залучення кваліфікованих кадрів важливе для підприємств, але найм працівників без підтвердження їхньої кваліфікації є стратегічно неправильним кроком. Це може привести до низької ефективності та проблем у довгостроковій перспективі.

Через резонанс меблева фабрика "Ламелла" призупинила рекрутинг іноземців, новим працівникам було відмовлено в оформленні віз.