Про це Delo.ua повідомив Дмитро Васильєв, власник та СЕО архітектурної компанії Archimatika в межах спецпроєкту "4 роки великої війни — 4 уроки витримки".

Переорієнтація на міжнародні проєкти

Перші місяці вторгнення стали періодом жорсткої адаптації. Компанія почала шукати нові ринки, активно розвивати співпрацю із західними замовниками та інтегруватися у нові професійні стандарти. На практиці це означало інший рівень дисципліни та відповідальності. 

Зараз близько 25% їх проєктів — міжнародні. Швидка інтеграція  у закордонні компанії підтвердила професійний рівень українських архітекторів. 

Водночас у Archimatika зазначили, що розглядають міжнародну діяльність як інструмент посилення компанії та накопичення професійного досвіду, а не як заміщення присутності в Україні.

Інвестиції в технології

Перша і найбільш базова інвестиція — енергонезалежність.  Адаптація на початку вторгнення означало також і забезпечення операційної безперервності. 

“Після пандемії у нас уже була налагоджена система дистанційної роботи, але в умовах війни цього було недостатньо. Ми інвестували в енергонезалежність і технічну інфраструктуру, щоб гарантувати стабільну роботу команди”, — розповідає Дмитро Васильєв. 

У компанії в деяких задачах активно застосовують інструменти ШІ. Говорять, поки це не дає стрімкого фінансового ефекту, але в перспективі має значно змінити продуктивність. Наприклад, вже сьогодні створення візуалізації, що раніше займало близько 30 годин, виконується лише за 2-3 години.  

Оптимізація процесів

2023 рік став періодом реструктуризації процесів. За словами керівника, оптимізація дозволила ефективніше працювати та більш раціонально застосовувати фаховий ресурс, а також налагоджувати ефективні партнерства.

“Ми працюємо з висококваліфікованими спеціалістами, і саме вони формують якість продукту. Тому інвестували в збереження команди, розвиток компетенцій і підтримку довгострокових партнерств, де є довіра та прогнозованість результату”, — говорить Дмитро Васильєв. 

Втрата фахівців та підготовка нової генерації архітекторів

Одним із найбільших викликів стала втрата частини команди через виїзд з країни та мобілізацію — до 25% співробітників у 2022 році. 

“Найбільшою втратою для архітектурної галузі став відтік найбільш досвідченого прошарку фахівців — спеціалістів 30–35 років, які мали реалізовані проєкти, сформовану експертизу й переходили на керівні ролі”, — говорить Дмитро Васильєв.

Тому зробили ставку на підготовку нових експертів — створили систему внутрішнього навчання та наставництва. Зокрема, це запуск Літньої школи для майбутніх архітекторів. Орієнтація на молодь вже дала результати — за три  роки вже сформувалось нове покоління фахівців, що частково компенсувало втрату експертизи. 

“В архітектурі потрібно 3-5 років практики, щоб сформувався повноцінний спеціаліст”, — наголошує СЕО компанії. 

Висновки

У компанії дотримуються думки, що саме синергія фронту й тилу забезпечила стійкість.  

“Головний управлінський висновок — команду потрібно планувати в динаміці: розуміти, хто і куди зростає, і забезпечувати безперервність експертизи”, — говорить Дмитро Васильєв. 

Нагадаємо, Archimatika співпрацювала, зокрема, з KAN Development. 70% орендарів квартир у будинках цієї компанії згодом стають їх покупцями.