- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Додати Dilo.ua як бажане джерело в Google
Бронювання, вимоги до укриттів та страхування ризиків: які зміни готує уряд для бізнесу
18 листопада урядовці та представники великого українського бізнесу з різних секторів економіки обговорили проблеми, з якими стикаються підприємства. Серед головних питань — бронювання працівників, облаштування укриттів, страхування від воєнних ризиків і торговельні обмеження ЄС.
Як пише Dilo, про це повідомив міністр економіки Олександр Кравченко за результатами чергового засідання Ради з питань підтримки підприємництва при президентові України.
Бронювання працівників
За його словами, дефіцит кадрів залишається однією з головних проблем підприємств. Бізнес просить зробити правила бронювання більш передбачуваними, щоб зберігати критично важливих фахівців.
Наразі уряд працює над спрощенням підтвердження критичності підприємств і усуненням технічних проблем із бронюванням через "Дію". Пропозиції бізнесу щодо змін до механізму бронювання планують опрацювати разом із Міноборони та Мінцифри.
Вимоги до укриттів
Під час зустрічі бізнес також порушив питання вартості облаштування захисних споруд, складних погоджень та можливості продовжувати роботу під час повітряних тривог.
Кабмін планує переглянути вимоги до захисних споруд, спростити процедури їх облаштування та опрацювати можливості фінансування таких проєктів.
"Маємо знайти баланс між безпекою людей і безперервністю роботи бізнесу. Тому прямо зараз з урядовою командою працюємо над удосконаленням правил. Уже найближчим часом представимо оновлені правила", — заявив Кравченко.
Страхування від обстрілів
Міністр наголосив, що масштаби російських атак вимагають нових системних рішень. В Україні вже діє державна програма компенсації збитків і вартості страхування воєнних ризиків, яка охоплює понад 450 компаній. Загальний обсяг потенційного покриття перевищує 9 млрд грн.
Однак цього недостатньо для потреб підприємств. Тому на зустрічі обговорили створення Фонду першого збитку. Його планують наповнити за рахунок $1 млрд державного фінансування та ще $2–3 млрд від міжнародних партнерів. Фонд має допомагати підприємствам швидше отримувати кошти після пошкоджень через російські атаки.
Обмеження експорту до ЄС
Ще одне питання — вплив європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та експортних квот на українську промисловість, зокрема металургію.
Міністр наголосив, що через війну українські виробники вже мають вищі витрати на енергію та логістику. Україна продовжує переговори з Єврокомісією щодо спеціальних умов застосування CBAM і розширення можливостей безмитного експорту сталі. Для цього бізнес має підготувати розрахунки впливу торговельних обмежень.
За підсумками зустрічі домовилися продовжити роботу в профільних групах за участю підприємців і державних органів. Мета — підготувати конкретні зміни до правил і механізми підтримки бізнесу.
Нагадаємо, з 2026 року собівартість експорту української сталі, цементу, добрив та іншої "вуглецемісткої" продукції до ЄС може суттєво зрости через запуск механізму CBAM — нового європейського екологічного мита. Україна розраховує отримати п’ятирічну відстрочку через війну, однак юридичного рішення Брюсселя досі немає.