Дмитро Кисилевський назвав основні проблеми експорту: висока ціна енергії, логістика та валютні обмеження

Про це заявив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час Business Wisdom Summit, який проводить Delo.ua.

За його словами, ключовим фактором конкурентоспроможності є можливість вигідного виробництва всередині країни. Він наголосив, що експорт фактично починається з наявності умов для виробництва продукції та її доставки до кордону, після чого вже формується експортна складова.

Серед чинників, що знижують конкурентоспроможність української продукції, він назвав наслідки війни та руйнування виробництв, високу вартість електроенергії, логістичні обмеження, а також торговельні бар’єри з боку міжнародних партнерів.

Окремо він звернув увагу на механізм CBAM, який, за його словами, створює додаткові обмеження не лише для металургії та агросектору, а й для низки інших галузей, зокрема виробництва дверей та комплектуючих.

Також серед проблем нардеп виділив відсутність системного експортного фінансування, зокрема інструментів кредитування іноземних покупців української продукції (buyer's credit), які є стандартною практикою на світових ринках складної продукції.

Окрему увагу Кисилевський приділив валютному регулюванню, яке, за його словами, стримує експорт товарів із довгим циклом виробництва та доставки. Він зазначив, що чинні обмеження у 180 днів недостатні для низки напрямів експорту, зокрема машинобудування, і потребують перегляду.

Серед системних проблем також названо недостатню інституційну спроможність економічної дипломатії та обмежені ресурси для просування українських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, він вказав на високий рівень митних та нетарифних обмежень у торгівлі з ЄС.

Водночас уряд і парламент, за його словами, вже реалізують низку інструментів підтримки внутрішнього виробництва. Серед них політика "Зроблено в Україні", локалізація в публічних закупівлях, програми компенсації вартості української техніки, гранти на переробку та відновлення підприємств, індустріальні парки, а також інструменти підтримки інвестиційних проєктів.

Кисилевський також відзначив розвиток програм підтримки експорту, зокрема експортно-кредитного агентства та фінансування участі українських компаній у міжнародних виставках. Водночас він наголосив, що ці інструменти поки що не відповідають масштабу викликів.

За його словами, подальший розвиток експорту потребує системного вирішення питань вартості виробництва, енергетики, логістики, фінансування та державної економічної дипломатії, а також формування узгодженої політики держави і бізнесу.

Зауважимо, товарообіг України за січень–березень 2026 року становив $33,5 млрд. За звітний період імпорт товарів до України склав $23,4 млрд, тоді як експорт — $10,1 млрд.