- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Ексміністр енергетики Плачков пояснив, чому когенерація не врятує великі міста від блекаутів
Останнім часом когенераційні установки подають як можливе рішення енергетичних проблем енергетичної кризи в мегаполісах. Проте таке обладнання не здатні суттєво вплинути на забезпечення великих міст електроенергією.
Як пише Delo.ua, про це заявив колишній міністр енергетики Іван Плачков в інтерв’ю "Главкому".
Головні перешкода
Головна перешкода — це колосальні потреби великих міст. Навіть якщо встановити десятки таких установок, вони не забезпечать і десятої частини необхідної електрики. Основна проблема зараз полягає не лише в генерації, а й у транспортуванні енергії через пошкоджені вузли.
"Після масових пошкоджень енергосистема збереглася, але енергетики не можуть транспортувати той обсяг електроенергії, який потрібен тому ж Києву. Власної генерації у столиці майже немає, а те, що кажуть про когенерацію, – це більше розмови. Ці установки не зможуть забезпечити навіть 10% від потреби", — пояснив Плачков.
Він наголосив, що пошкоджені не тільки лінії електропередач, а й розподільчі пристрої на електростанціях. Тому енергетики відновляють все це, аби збільшити транспортування електроенергії з регіонів до Києва.
Пастка великих ТЕЦ
Експерт порівнює досвід двох мегаполісів. Харків свого часу зробив ставку на децентралізацію опалення, тоді як столиця роками трималася за гігантські ТЕЦ. Це давало киянам найнижчі тарифи в країні, але зараз зробило систему менш гнучкою до викликів війни.
"Якщо в Києві ТЕЦ забезпечували теплом десь 60% міста, то в Харкові централізовано було близько 30%. І в Києві тарифи на тепло та на гарячу воду були найнижчими: в три-чотири, іноді в п'ять разів менше, ніж в інших містах", — зазначив ексчиновник.
Допоміжний інструмент
На думку ексміністра, когенерація може бути ефективною для окремих об’єктів або малих населених пунктів, однак для мегаполісів вона залишається лише допоміжним інструментом, а не повноцінною заміною зруйнованій енергосистемі.
Окрім потужності, таке обладнання має ще й суто побутовий аспект. Когенераційна установка — це складний і надзвичайно шумний механізм, який навряд чи сподобається жителям спальних районів.
"Газова турбіна — це двигун реактивного літака. От уявіть — поставити біля кожної котельні під вікнами по двигуну реактивного літака. В європейських країнах для таких установок використовують звукозахист, який коштує, як сама установка", — зазначив Плачков.
Раніше повідомлялося, що когенераційні газові установки, які закупила столична влада, мають запрацювати як повноцінні елементи енергосистеми Києва в лютому-березні 2026 року.