Про це пише Dilo з посиланням на розслідування Forbes Ukraine.

Серед компаній, які згадуються у скаргах, – бізнеси різного масштабу: від невеликих підприємств до найбільших компаній країни. Зокрема, йдеться про "Нафтогаз", МХП, ОККО, "Українську бронетехніку", KAN, "Аптеку 911" та виробника дронів Vyriy Industries.

ГО направляє до правоохоронних органів заяви про ймовірні кримінальні правопорушення. Якщо відомості за такими заявами не вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, організація оскаржує бездіяльність правоохоронців у суді.

Журналісти зазначають, що навіть у разі відмови суду відповідна ухвала потрапляє до відкритого реєстру. У результаті інформація про претензії до компаній стає доступною, зокрема, для банків, партнерів і тендерних комітетів. І, за словами одного з топменеджерів, замовники бачать у реєстрах згадку про можливе кримінальне провадження, ставлять запитання – компанія витрачає час і гроші на доведення протилежного.

Масштаб активності організації фіксують і правоохоронні органи. За даними Офісу генпрокурора, від початку 2026 року органи прокуратури отримали від "Нон-Стоп Україна" понад 3500 звернень та 300 запитів на публічну інформацію.

Що відбувається зі справами після скарг

Згідно з аналізом видання, приблизно у чверті судових ухвал за сім місяців, які були розглянуті по суті, суди стали на бік організації та зобов'язали правоохоронців зареєструвати її заяви в ЄРДР. Кількість ухвал за скаргами ГО при цьому зростала: якщо у січні їх було 73, то в липні – вже 246.

Водночас вісім бізнесменів і топменеджерів, з якими поспілкувалися журналісти і щодо яких організація домоглася відкриття кримінальних проваджень, заявили, що надалі ці справи фактично не рухалися. Засновник ГО Кирило Яковець не відповів на запитання видання про те, скільки скарг організації завершилися оголошенням підозр або вироками.

Видання також наводить дві версії, які озвучували представники бізнесу: організація може працювати на замовлення проти конкретних компаній або отримувати плату за припинення інформаційних атак. Водночас журналісти наголошують, що жодну з цих версій документально підтвердити не вдалося. Жоден із восьми опитаних представників компаній не заявив, що представники "Нон-Стоп Україна" безпосередньо вимагали у нього гроші. Сама організація ці звинувачення заперечує.

Засновник "Нон-Стоп Україна" Кирило Яковець у відповіді Forbes заявив, що організація не отримує грошей за подання скарг і не вимагала плати за припинення скарг чи публікацій ані безпосередньо, ані через посередників. Однак він відмовився розкрити джерела фінансування ГО, зазначивши, що основним джерелом є його особисті кошти. Статистики щодо кількості підозр і вироків за зверненнями організації Яковець не надав.

В Офісі генпрокурора також наголосили, що саме по собі подання заяви або внесення інформації до ЄРДР не підтверджує викладених у ній звинувачень і не означає встановлення факту вчинення злочину.

Додаткові витрати та ризики для компаній

Представники компаній розповіли виданню, що сама поява такої інформації створює для бізнесу додаткове навантаження. Підприємствам доводиться пояснювати ситуацію партнерам і замовникам, а також готувати документи для підтвердження відсутності порушень. Один зі співрозмовників видання заявив також про труднощі з відкриттям рахунків за кордоном та отриманням кредитів.

Один із топменеджерів розповів, що отримав від посередника, який нібито представляв "Нон-Стоп", пропозицію припинити інформаційну атаку за десятки тисяч доларів одноразово та подальшу щомісячну плату. Водночас виданню не вдалося підтвердити ані те, що посередник справді представляв ГО, ані названі суми. Організація заперечує будь-які вимоги грошей.

Крім того, у статті нагадується, що наприкінці 2024 року зернотрейдер Cofco, авіакомпанія SkyUp та "Укренергомашини" звернулися до суду з позовами про захист ділової репутації. За даними журналістів, усі три компанії виграли справи: у червні–липні 2025 року суди визнали поширену ГО інформацію неправдивою та зобов'язали її спростувати.

Раніше Dilo також писало, що, згідно з даними платформи "Опендатабот", за перші сім місяців 2026 року в Україні було відкрито 103 кримінальні провадження за фактами рейдерства. Це на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та майже вп'ятеро менше, ніж фіксувалося до початку повномасштабного вторгнення у 2021 році.