Як пише Dilo, про це повідомила пресслужба Рахункової палати України за результатами проведеного аудиту.

Під час перевірки Рахункова палата встановила, що майже половина коштів Фонду декарбонізації не була освоєна через прогалини в плануванні, несвоєчасну підтримку та відсутність належного контролю.

Проблеми з установкою сонячних станцій та обладнанням

Особливі труднощі виникли під час реалізації проєктів із встановлення фотоелектричних модулів для установ. У 2025 році визначили 127 пріоритетних об'єктів, але перед закупівлею не перевірили їхню технічну готовність. У результаті на непридатні об'єкти витратили 373,8 тис. грн.

Акціонерне товариство "Фонд декарбонізації України" закупило обладнання вартістю 155,2 млн грн ще до завершення проєктної документації. Через це 83% закуплених сонячних систем на суму 126,4 млн грн залишилися на зберіганні в неналежних умовах. Фотоелектричні станції встановили лише на 17 об'єктах із 127, оскільки більшість установ не запровадили необхідні системи енергоменеджменту.

Інші напрями фінансування та порушення

Основним інструментом Товариства залишалося кредитування: за 79 договорами профільнансовано 83 проєкти на 2,04 млрд грн. Водночас інші механізми, такі як здешевлення кредитів або факторинг, не запрацювали.

Окремі порушення виявлені у збільшенні статутного капіталу Фонду: у 2025 році 442,1 млн грн спрямували на купівлю активів для безоплатної передачі, що суперечило економічному змісту діяльності.

Аудитори також зафіксували проблеми з передачею енергетичних сертифікатів (лише 29% дійшли до кінцевих користувачів) та помилки при видачі зарядних станцій дітям з інвалідністю, де щодо 418 пристроїв вартістю 17,6 млн грн були відсутні акти приймання-передачі.

"Використання коштів Фонду загалом забезпечувало фінансування визначених заходів, проте процес їх реалізації мав взаємопов'язані недоліки", — зазначено у висновках Рахункової палати.

Нагадаємо, Україна розпочинає практичний етап реалізації кліматичної політики. Головними пріоритетами на найближчі роки є запуск національної системи торгівлі квотами на викиди, розвиток моніторингу парникових газів та залучення інвестицій у декарбонізацію економіки.