Менше міністерств — менше витрат? Навіщо влада скорочує державний апарат

Про те, чому влада вирішила почати зведення міністерств, у коментарі Delo.ua розповіли політичні експерти.

Чому вирішили об’єднати міністерства

Політолог Володимир Фесенко нагадує, що плани скоротити кількість міністерств і змінити структуру уряду з’явилися ще влітку 2022 року. Тоді, за його словами, президент Володимир Зеленський доручив створити урядову робочу групу, яку очолив Михайло Федоров. Завдання полягало також у спрощенні системи управління та скороченні бюрократичних витрат.

"Попри амбітні плани реалізувати ці зміни ще у 2023 році, реформу відклали. Причинами стали загострення ситуації на фронті, невдалий контрнаступ та політична турбулентність наприкінці 2023 — на початку 2024 року", — пояснює Фесенко.

Він додає, що до теми реформ повернулися зараз у межах ширших змін в уряді, зокрема — зміни прем’єр-міністра. Водночас, за словами Фесенка, реалізовано лише частину попередніх задумів: початково планувалося укрупнити або ліквідувати більше міністерств, зокрема й Міністерство молоді та спорту.

Проте політолог Руслан Бортнік вважає, що на такий крок влада пішла з трьох причин. Серед них: спроба перезапустити відносини з новою адміністрацією Білого дому, "випустити пар" у суспільстві, де через війну давно не було виборів та прибрати кількох фігур, які стали тягарем через корупційні скандали.  

"Рівень довіри до уряду перебував на рівні 20%, тоді як недовіра перевищувала 50%. Це спонукало владу до кадрових змін — щоби оновити урядове обличчя, зняти найбільш токсичних фігур. Адже такі рейтинги уряду посилювали асоціації з президентом, загострюючи його антирейтинг", — зауважує Бортнік.

За його словами, ці об’єднання — спроба сконцентрувати владу в руках обмеженого кола менеджерів, яким президент довіряє. Також, можливо, йдеться про спробу оптимізувати ресурси. 

"Президент досі дотримується старої моделі — неохоче довіряє новим людям, але надміру довіряє тим, кого вже призначив. Часто занадто довго тримає їх на посадах, навіть коли вони втрачають ефективність", — стверджує політичний експерт.

Водночас наше джерело у владі підкреслило, що рішення щодо ліквідації Міністерства національної єдності України виникло через розпочате кримінальне провадження проти Олексія Чернишова.

"Ідея з Міністерством єдності провалилася. Чернишова прибрали, а від самого міністерства — ані користі, ані шкоди. Тож не було сенсу його залишати. Міністерство аграрної політики приєднали до Мінекономіки. Таке об'єднання — не нове, їх вже не раз зливали й розділяли", — зазначив на правах анонімності представник влади. 

При цьому наше джерело додало, що, скоріш за все, в обидва міністерства просто не знайшли відповідних кандидатів. Але офіційно крок зі злиттям відомств назвали економією бюджетних коштів. 

Чи призведе реформа міністерств до економії бюджету

Руслан Бортнік вважає, що економічний ефект від скорочення міністерств буде мінімальним. На його думку, на навантаження на державний бюджет впливає не кількість міністерств, а чиновників у державному апараті. 

"Можна об’єднати хоч 50 міністерств, але якщо не скорочувати апарат хоча б на 20%, то про мільярдну економію можна забути. Без цього зменшення кількості "табличок на дверях" не матиме жодного реального ефекту", — каже він.

Проте з цією думкою незгоден Володимир Фесенко, який вважає, що Україні ще не раз доведеться скоротити державні витрати, аби вистояти в умовах війни, якщо бойові дії триватимуть і у 2026 році. Він каже, що у 2025 році ситуація поки контрольована, але на 2026 рік потрібно вже зараз думати, де брати ресурси для покриття дефіциту бюджету.

"Допомоги від США наступного року, ймовірно, не буде. Ми покладаємося на ЄС, але там теж є ризики. Тому доведеться також домовлятися з міжнародними фінансовими установами, а всередині країни проводити бюджетну оптимізацію", — розповідає Фесенко.

Політолог наголошує, що парламент уже переглянув бюджет і затвердив додаткові витрати на 400 млрд грн перед призначенням нового уряду. На його думку, восени буде ще один перегляд — можливо, навіть зі скороченням окремих витрат і збільшенням оборонного бюджету.

"Не виключено, що далі можуть бути ліквідовані й деякі агентства, зокрема — з питань оборонних закупівель. Це рішення вже критикували, зокрема депутат і член Комітету з питань нацбезпеки Сергій Рахманін, який вважає створення таких додаткових структур помилкою — особливо в умовах війни, коли потрібна оперативність, а не нові бюрократичні ланки", — каже політичний експерт.

Володимир Фесенко підкреслює, що суть реформи має полягати не лише в об'єднанні міністерств, а в реальному скороченні апарату, що має зменшити дублювання функцій і знизити витрати. За його словами, теоретично це має дати економію, однак на практиці досвід показує, що вона часто виявляється значно меншою, ніж очікується. 

"Витрати скорочуватимуть, і це неминуче. Хоча зменшення фінансування, наприклад, у сфері культури чи кіно, не розв'яже проблему — це порівняно малі суми. Які найбільші статті витрат, про які не заведено говорити публічно? Наприклад, компенсації родинам загиблих. Але ці витрати критично важливі", — резюмує Фесенко.

Нагадаємо, Верховна Рада затвердила новий склад уряду.