Нацбанк пом’якшив валютні обмеження для бізнесу: основні зміни

Про це інформує Delo.ua з посиланням на пресслужбу НБУ.

НБУ оновив правила валютного ринку

•  Бізнес зможе репатріювати дивіденди за 2023 рік

НБУ дозволить бізнесу переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах чинного ліміту – до 1 млн євро на місяць. Це означає, що компанії зможуть репатріювати прибутки за діяльність, розпочату з 1 січня 2023 року (раніше – лише з 2024 року).

За прогнозами Нацбанку, такий крок не створить суттєвого додаткового попиту на валюту, адже обмеження залишаються. Водночас він підвищить довіру іноземних інвесторів і сприятиме залученню нових вкладень. Крім того, переказані кошти компанії зможуть використовувати за кордоном, зокрема для погашення боргів.

• Розширюються можливості для хеджування валютних ризиків

НБУ продовжує реалізацію плану відновлення ринку валютних деривативів, розробленого в межах програми з МВФ.

Основні зміни:

• Клієнти зможуть продавати банкам валюту за гривні на умовах форварду без фактичної поставки валюти (раніше це було можливо лише з поставкою).
• Резиденти - юрособи та ФОП отримають право купувати валюту на умовах форварду з поставкою для хеджування ризиків коливання курсу при імпорті товарів.

Такі операції не створять додаткового тиску на валютний ринок, адже банки зможуть здійснювати їх лише в межах обсягів, викуплених у клієнтів на умовах форварду.

•  Зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон

НБУ запроваджує два нові послаблення:

• Юрособи та фізособи зможуть повертати помилково зараховані валютні кошти. Заявку потрібно подати протягом трьох робочих днів після повідомлення банком про помилку. Це підвищить довіру нерезидентів і допоможе дотримуватися платіжного законодавства.
•  Резиденти, що працюють у морській галузі, отримають право переказувати за кордон невикористані валютні кошти, отримані від судновласників або довірителів. Це дозволить виконувати договірні зобов’язання без тиску на валютний ринок.

• Кроки для підтримання вітчизняної ювелірної галузі

НБУ продовжує створювати умови для прозорої роботи ювелірної галузі, враховуючи зростання попиту на її продукцію. Відтепер юрособи та ФОП, які займаються продажем ювелірних виробів, зможуть купувати банківські метали за безготівкову гривню за певних умов:

• обсяг купівлі за місяць не може перевищувати 1/12 річного обсягу роздрібного продажу ювелірних виробів підприємства у 2021 році;
• підставою для купівлі є договір на передачу металів виробнику ювелірних виробів та документи, що підтверджують фактичну передачу металів у попередні періоди.

Ці зміни підтримають внутрішнє виробництво, зменшать "тіньовий" сегмент ринку та не створять значного тиску на валютний ринок.

•  Уніфікуються підходи до регулювання зовнішніх позик

НБУ дозволив українським компаніям обслуговувати та погашати кредити, надані пулом іноземних кредиторів за участю МФО, не лише на користь самої організації, а й інших учасників пулу, якщо це першокласні банки з рейтингом не нижче "A".

Також дозволено переказ коштів для виконання регресних вимог іноземних гарантів і страховиків, які погасили зобов’язання за такими кредитами. Це має спростити залучення партнерів та структурування подібних позик.

• НБУ продовжує впровадження стимулюючої валютної лібералізації

По-перше, розширюється перелік операцій, які резиденти можуть здійснювати понад встановлені НБУ обмеження у межах інвестиційного ліміту. До нього додається репатріація дивідендів

По-друге, бізнес, що підтримує ЗСУ, отримує право на додаткові транскордонні перекази у межах сум, перерахованих на спецрахунок НБУ.

Такі перекази можна використовувати для:

• оплати старих імпортних контрактів;
•  повернення передоплат нерезидентам;
•  погашення кредитів, отриманих до червня 2023 року; 
• фінансування закордонних підрозділів;
•  репатріації дивідендів.

По-третє, створюються умови для конверсії зовнішнього боргу резидента у внесок нерезидента до статутного капіталу української компанії.

Раніше, Національний банк оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови, що встановлює вимоги до управління валютним ризиком для об’єднаних кредитних спілок, а також уточнює порядок розрахунку пруденційних нормативів для всіх кредитних спілок.