Прифронтові громади просять більше коштів на зарплати вчителям та скасування вимоги співфінансувати освітні проєкти

Про це пише Delo.ua з посиланням на повідомлення асоціації.

"Ключові зміни, яких потребують освітяни таких громад – це збільшення освітньої субвенції з державного бюджету через запровадження додаткового коефіцієнту, а також скасування або ж мінімізація вимоги співфінансувати з місцевих бюджетів відповідних громад дороговартісні освітні проєкти – облаштування укриттів, харчоблоків, освітніх просторів та інших", – йдеться у повідомленні.

В’ячеслав Чаус зазначив, що для Чернігівщини, як і для інших прифронтових областей, зараз важливо зберегти людей. І суттєва складова в цьому – якісна освіта, адже це фундамент для майбутнього наших дітей.

"Уряд приділяє чимало уваги освіті. Діє низка програм підтримки: укриття, автобуси, харчоблоки, розвиток профтехосвіти. Днями прийнято постанову про доплати педагогам, які працюють у прифронтових громадах, зокрема на Чернігівщині. Але для прикордоння, яке має менше ресурсів і вагому частку спрямовує на оборону, потрібна додаткова допомога. Зокрема, для реалізації масштабних проєктів, які визначатимуть спроможності нашої освіти у майбутні десятиліття", – сказав він.

Своєю чергою Ігор Терехов, який є мером Харкова і очільником Асоціації прифронтових міст та громад, поділився досвідом підтримки та розвитку освіти в умовах війни. Він розповів, що за роки війни Харків пройшов значний шлях – від невеликих навчальних класів у метрошколі до десятків тисяч школярів, які цього року вже відвідують школи офлайн.

Харків став першим в Україні містом, де з'явилася підземна школа. Цього року у місті діють вже 18 безпечних освітніх локацій, ще три підземні школи будуть відкриті на початку 2026 року.

"Усі діти на прифронтових територіях мають бути забезпечені доступом до якісної освіти. Однак будівництво підземних шкіл та дитсадків – це дороговартісні проєкти, які більшість громад самостійно, без допомоги, не в змозі реалізувати. Тому зараз вони вирішують проблеми доступу до освіти точково – як можуть. Але очевидно, що системно розв'язати проблеми можна лише на рівні держави", – розповів Терехов.

За його словами, для цього треба сформувати єдину стратегію комбінованого навчання у прифронтових громадах та забезпечити гідні умови праці педагогічних працівників. Потрібні додаткові фінансові стимули та безпечне середовище роботи, а цього можна досягнути лише спільно – активною позицією як громад, так і держави, додав мер Харкова.

Асоціація також зазначає, що цього року високі показники забезпечення доступу дітей до навчання демонструє і прифронтова Миколаївщина – 87% закладів середньої освіти області працюють в очному або змішаному форматі. Якщо в регіоні вдається швидко побудувати школу після руйнувань – тут шукають інші рішення. Наприклад, модульні школи, які з’явилися завдяки допомозі Данської ради. В обласному центрі цього року запрацювала найбільша підземна школа-садок.

"Де б дитина не проживала, вона повинна мати доступ до якісної освіти. Це наша найнадійніша інвестиція в майбутнє дітей і всієї країни, бо рівень освіти в регіоні прямо впливає на рівень його економічного розвитку. Для відбудови України нам будуть потрібні тисячі наших кваліфікованих кадрів, і ми мусимо дбати про це вже зараз", – зазначив Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА

Підсумком зустрічі також стало суттєве розширення Асоціації прифронтових міст та громад – меморандум про намір приєднатися до неї вже підписали 25 громад Чернігівської області.

Нагадаємо, Асоціацію прифронтових міст та громад створили 18 вересня у Харкові. Мета нового об’єднання – захистити інтереси територій, що щодня живуть під обстрілами, та закласти основу для їх економічного зростання після війни.