Птахівництво і свинарство: скільки коштує Україні перехід на стандарти ЄС

Про це Delo.ua розповіли в асоціаціях "Союз птахівників України" та "Свинарі України".

Птахівництво: мінімум 17 млрд грн лише на базову адаптацію

Виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко заявив, що, за попередніми розрахунками, загальна сума інвестицій птахівничих підприємств яєчного напрямку для виконання вищевказаних вимог європейського законодавства щодо мінімальних стандартів благополуччя птиці і збереження виробництва яєць на рівні 2025 року повинна скласти не менш ніж 13 млрд грн. 

Для утримання показників виробництва м’яса птиці на рівні 2025 року, враховуючи необхідне скорочення щільності курей на один квадратний метр, необхідно буде додатково проінвестувати лише у виробничі потужності близько €85 млн, або 4 млрд грн, створюючи нові площі для утримання біля 62 млн голів курчат-бройлерів  для виробництва близько 120 тис. тонн, розповів директор. 

"Таким чином, необхідна сума інвестицій для всієї птахівничої галузі (підприємств яєчного та м’ясного напрямку) для повного переходу на європейські стандарти благополуччя птиці складе не менш ніж 17 млрд грн при забезпеченні лише обсягів виробництва 2025 року", - заявив Карпенко. 

Він зауважив, що це йдеться лише про пташники, а ще необхідні інвестиції, зокрема, у:

• зони підрощування;
• забійні цехи;
• сортувальне обладнання; 
• складські приміщення; 
• комбікормове обладнання; 
• забезпечення інфраструктурними об’єктами; 
• переробку відходів;
• транспорт. 

Наразі нові вимоги впроваджено на всіх потужностях, що експортують до країн ЄС, зазначив Карпенко.

 Швидке впровадження вимог можливе після завершення військових дій, за наявності дієвих фінансових програм для переобладнання птахопідприємств та повній лібералізації торгівлі продукцією птахівництва з країнами ЄС, зауважив директор асоціації. 

Запровадження європейських вимог благополуччя тварин, без належної державної фінансової підтримки, може призвести до наступних негативних наслідків для функціонування вітчизняного птахівництва:

• необхідність значних додаткових інвестицій у переобладнання пташників, які відсутні у підприємств (низька рентабельність виробництва) та не забезпечені програмами державної підтримки;
• скорочення обсягів виробництва продукції птахівництва на 30-40%;
• подорожчання продукції птахівництва для кінцевого споживача (до 20-30%);
• втрата конкурентоздатності на світових ринках та зменшення експорту продукції птахівництва.

Свинарство: ключова проблема - перехід на групове утримання 

Президент Асоціації "Свинарі України" Оксана Юрченко пояснила Delo.ua, що однозначно оцінити витрати на впровадження стандартів благополуччя тварин складно, адже рівень імплементації цих вимог у господарствах відрізняється. 

Загалом, за її словами, значна частина галузі вже впровадила більшість необхідних норм. Доопрацювання потребує критично важливий і водночас дуже капіталомісткий аспект - групове утримання поросних свиноматок. Насамперед він стосується господарств більших розмірів. Менші та середні ферми часто вже використовують групове утримання поросних свиноматок, оскільки цей підхід дешевший з точки зору інвестицій у будівництво чи реконструкцію ферми. Тоді як на великих підприємствах історично переважала система індивідуального утримання - так легше контролювати стан кожної тварини та швидше виявляти проблеми, зазначила Юрченко.

Перехід на нові стандарти вимагатиме від низки операторів ринку не лише заміни обладнання, а й перебудови приміщень,  щоб виконати вимогу щодо співвідношення суцільної підлоги до щілинної, зауважила президент Асоціації.

Як пояснює Юрченко, якщо порівнювати будівництво чи реконструкцію ферми за традиційними підходами з проєктами, що повністю відповідають сучасним стандартам благополуччя тварин, то вартість проєкту зростає на 25-30%. 

За підрахунками Асоціації, впровадження вимог благополуччя коштуватиме галузі близько 12 млрд грн. Ці витрати логічно було б частково покривати за рахунок додаткового фінансування, наприклад, за рахунок цільових програм підтримки тваринництва. Проте наразі в Україні така підтримка фактично відсутня. 

Юрченко також наголосила, що навіть якщо виробники вкладають більше у благополуччя тварин, це не означає автоматичного зростання цін на свинину, адже вони визначаються ринком. 

В Україні з 1 січня 2026 року набули чинності євроінтеграційні вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час утримання. Вимоги щодо благополуччя тварин під час умертвіння та транспортування почали діяти з березня 2026 року.

Також з березня цього року почав діяти новий закон про ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Це крок до ЄС. Норми закону узгоджені з європейськими підходами у сфері здоров’я тварин, що відкриває додаткові можливості для розвитку торгівлі та експорту. Вперше на законодавчому рівні закріплено поняття "благополуччя" як фізичного та ментального стану тварин. Запроваджено гуманні вимоги до утримання, транспортування та забою сільськогосподарських тварин.