Як інформує Delo.ua, про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради 

Законопроєкт адаптує українські митні правила, термінологію та стандарти безпеки до вимог Євросоюзу і є вирішальним кроком для вступу України до Митного союзу ЄС.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, ухвалення нового кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків.

Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.

Основні нововведення

• Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
• Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.
• "Право бути почутим". Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.
• Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне "єдине вікно", куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб'єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.
• Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України "Про адміністративну процедуру".
• Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).
• Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

Навіщо Україні новий Митний кодекс?

• відбудеться синхронізація митних процедур з процедурами, запровадженими в ЄС, що значно спростить та прискорить торгівлю з країнами-членами ЄС, знижуючи витрати для бізнесу;
• компанії можуть оптимізувати свої виробничі та логістичні ланцюги, оскільки їм не потрібно враховувати різні підходи в застосуванні митних процедур.
• нова версія Митного кодексу має принести бізнесу спрощення процедур через електронні декларації та статус авторизованих економічних операторів, що має знизити витрати на митні операції і прискорити митні процедури, стимулюючи експорт та імпорт; 
• дасть можливість підприємцям працювати за нормами ЄС і отримувати ті ж пільги, які має європейський бізнес.

Нагадаємо, 22 серпня 2024 року, Верховна Рада прийняла законопроєкт, що наближає Україну до повного застосування митного законодавства ЄС і дозволить бізнесу адаптуватися до оновлених правил перед переходом до нового Митного кодексу.