- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про кредитну історію: що зміниться для позичальників
Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт “Про кредитну історію”, що замінить чинний закон про формування та обіг кредитних історій.
Як пише Delo.ua, про це інформує пресслужба НБУ.
Законопроєкт про кредитну історію
Документ передбачає посилення захисту прав позичальників, поліпшення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення якості кредитних даних, а також відповідає вимогам Меморандуму з МВФ.
Ключові новації законопроєкту:
- Розширення кола користувачів кредитних історій та чітке визначення правил надання бюро кредитних історій інформації, яка містить банківську чи фінансову таємницю.
- Удосконалення порядку оновлення кредитної інформації, зокрема у випадках передачі права вимоги за кредитом або виведення кредитора з ринку.
- Регламентування транскордонного обміну даними, включно з переліком країн, з якими дозволено обмінюватися інформацією, та забороною передавати дані бюро кредитних історій країнам-агресорам.
- Встановлення правил авторизації бюро кредитних історій, а також вимог до власників істотної участі та керівників таких бюро.
- Посилення нагляду НБУ за діяльністю з ведення кредитних історій, з можливістю застосування коригувальних заходів та санкцій за порушення законодавства.
- Створення публічного електронного Реєстру бюро кредитних історій, що підвищить прозорість і доступність інформації для всіх учасників ринку.
Згідно з пояснювальною запискою, бюро кредитних історій допомагають банкам оцінювати позичальників і запобігають зростанню проблемних кредитів. Чинний закон не забезпечує швидкого оновлення даних і не регулює наслідки ігнорування кредиторами інформації про шахрайські ризики. При цьому новий закон удосконалює збір, обробку та захист інформації, запроваджує ефективний нагляд і автоматизацію процесів, а також відповідає зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.
Основні положення законопроєкту.
- Обсяг та зберігання інформації: визначаються види даних, що включаються в кредитну історію, строки їх оновлення, зберігання (до 10 років) та порядок знищення.
- Права та обов’язки користувачів і постачальників даних: включно з обов’язком регулярно оновлювати інформацію про виконання грошових зобов’язань.
- Права суб’єктів кредитної історії: право на доступ до власної кредитної історії, внесення змін або видалення недостовірних даних.
- Правові наслідки небажання брати участь у кредитних угодах: у разі укладення кредитного правочину після поширення інформації про відмову позичальника така угода визнається нікчемною; передбачено механізм поширення цієї інформації на ринку.
- Доступ близьких та уповноважених осіб: під час воєнного стану близькі люди суб’єкта, що зник безвісти, мають право на доступ до його кредитної історії; особи, які пред’явили свідоцтво про смерть, можуть отримувати інформацію про померлих суб’єктів кредитної історії.
- Захист від несанкціонованого використання: забороняється передавати інформацію третім особам без згоди суб’єкта кредитної історії; встановлюються санкції за порушення цієї заборони.
- Авторизація бюро кредитних історій: встановлюються вимоги до структури власності, бездоганної ділової репутації керівників та власників істотної участі, внутрішнього контролю, кіберзахисту та інформаційної безпеки.
- Транскордонний обмін даними: можливий лише за наявності згоди суб’єкта кредитної історії.
- Нагляд Національного банку: НБУ контролює діяльність бюро кредитних історій та має право застосовувати коригувальні заходи й санкції за порушення законодавства.
- Публічний електронний реєстр і розкриття банківської таємниці: закріплюються правові засади створення Реєстру бюро кредитних історій і правила розкриття інформації, що становить банківську таємницю чи таємницю фінансової послуги.
Наголошується, що впровадження положень законопроєкту у разі його ухвалення не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету.
Нагадаємо, НБУ запровадив нові підходи до розрахунку фінансових результатів підприємств, що працюють переважно на прифронтових територіях і постраждали від війни або стихійного лиха.