Що ж таке ці самі шахрайські кол-центри? Скільки та як вони заробляють гроші?  Dilo зібрало дані по надійним джерелам міжнародних розслідувань.

В квітні 2026 року міжнародна неурядова організація, яка досліджує транснаціональну організовану злочинність Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC) опублікувала своє дослідження із красномовною назвою “Київ дзвонить” - Kyiv Calling: The scam call centre phenomenon in Ukraine.  

Основні оцінки зі звіту Kyiv Calling: близько 1000 шахрайських кол-центрів в Україні. Приблизно 60 тис. працівників — близько двох третин чисельності персоналу легального банківського сектору.$1 млн доходу на місяць може отримувати середній офіс, до $3 млн — великий. До $1 млрд сукупного доходу щомісяця — розрахункова оцінка всієї індустрії. 250–300 працівників одночасно можуть працювати у великих кол-центрах. Щонайменше 29 країн, у яких зафіксовані потерпілі.

Ось ще приклад. Мережа шахрайський кол-центрів у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську, де працювали приблизно 100 людей. Різними способами виманили у жертв більше €10 млн. Кількість постраждалих - близько 400. Про це ще в грудні повідомило Агентство ЄС із питань співробітництва у сфері кримінальної юстиції (Євроюст). 

У повідомленні ООН за червень 2026 року з посиланням на дослідження UNODC за 2025 рік ідеться про приблизно 1500 кримінальних кол-центрів в Україні. Серед потерпілих від описаного шахрайства переважають українці, зокрема вимушені переселенці; злочинці також атакують людей у Західній Європі та за її межами.

Як виманюють гроші

Є кілька найпопулярніших схем. Представитися працівником банку чи поліції. Переконати людей оновити банківські застосунки, налякати про про нібито блокування рахунків. “Таким чином фігуранти отримували віддалений доступ до смартфонів та інтернет-банкінгу потерпілих. Після цього гроші переказували на підконтрольні рахунки та криптогаманці”, - повідомляли правоохоронці про один із кол-центрів в Одесі.  

Інші варіанти:

• Псевдоброкери та фальшиві інвестиційні платформи: Жертвам пропонують «гарантований пасивний дохід» від торгівлі криптою, акціями або нафтою. Створюються фальшиві особисті кабінети, де люди бачать віртуальний прибуток, але при спробі вивести гроші з них вимагають додаткові «комісії» та «податки» .
• Дзвінок від правоохоронців (Рідна людина у біді). Емоційний тиск із вимогою терміново передати або переказати гроші для вирішення проблем із законом. Наприклад - ваш син збив людину, треба хабар поліції.  
• Повернення втраченого: Повторний обман людей, які вже постраждали від шахраїв. Їм телефонують від імені «міжнародних юристів» чи «регуляторів» і обіцяють повернути гроші за відсоток.

Якщо все так просто, то чому цих шахраїв так важко арештувати?

Є кілька причин. Знищення одного «офісу» зазвичай означає лише те, що за кілька днів техніка та команда переїдуть у нове приміщення або перейдуть на віддалену роботу. До того ж, більшість великих українських шахрайських кол-центрів свідомо не працюють по громадянах України, щоб мінімізувати місцевий резонанс. Основні удари зазвичай спрямовані на мешканців ЄС, Казахстану, Польщі, Великої Британії чи США. Окрема тема - використання криптовалют. Грошові потоки миттєво виводяться з під юрисдикції класичної банківської системи. А значить - важко зібрати доказову базу про те що дійсно злочинним шляхом були зароблені гроші. 

У дослідницькій добірці, оприлюдненій у квітні 2026 року, GI-TOC пояснює стійкість шахрайських мереж поєднанням технологій, фінансової інфраструктури, організованої злочинності та корупції. Організація наголошує: для системного результату потрібні розслідування мереж і грошових потоків, усунення прикриття та міжнародна співпраця.

Від чого їх “кришують”? 

Все дуже просто  - за регулярну плату корумповані силовики дозволяють офісу працювати, можуть попереджати про обшуки. Або проводити ці обшуки та дозволяти працювати далі. Той же звіт Kyiv Calling наводить суми хабарів -  $10–15 тис. на місяць, хоча єдиного тарифу немає.  Фактично власники купують можливість продовжувати шахрайство навіть після потрапляння в поле зору силовиків.

В Європі давно про це знають

Розслідування НАБУ і САП розгортається на тлі міжнародної уваги до українських шахрайських кол-центрів. Європол і Євроюст роками допомагають розслідувати діяльність таких мереж. У 2025–2026 роках українські шахрайські кол-центри стали предметом кількох ґрунтовних міжнародних досліджень. UNODC розглянуло їх у звіті про організовану злочинність під час війни, а GI-TOC присвятила українській індустрії окреме дослідження Kyiv Calling. Паралельно Євроюст повідомляв про спільні операції українських та європейських правоохоронців у Києві, Дніпрі, Івано-Франківську й Харкові.