Скільки справ про дезертирство українських військових доходять до суду

Про це повідомляє "Опендатабот".

Зазначається, що 19 922 кримінальних провадження було відкрито через дезертирство за 10 місяців поточного року.

"Дезертирів більшає рік до року: так, у порівнянні до того ж періоду торік таких справ побільшало у 3,7 рази. Лише у 3% справ цьогоріч вручено підозру, й лише в 1,3% справи дійшла на розгляд до суду", - підкреслюють аналітики.

Натомість через самовільне залишення частини цьогоріч відкрито 41 950 кримінальних провадження — вдвічі більше, аніж через дезертирство. Справ за статтею 407 побільшало за рік у 3,3 рази.

"Водночас розслідуються справи щодо СЗЧ також ефективніше: підозру отримали у 13% справ, а до суду дійшло 7%", - констатують в "Опендатабот".

Там зауважують, що якщо скласти ці два показники, то дійсно можна отримати число, наближене до того, яке наводять у Financial Times — втім це буде грубою помилкою, вважають юристи.

Чому важливо розрізняти дезертирство та самовільне залишення частини

Як наголошує адвокатка Валентина Слободянюк, кримінальне законодавство передбачає, що і СЗЧ, і дезертирство — це самовільне залишення місця служби.

"Однак важливо, що різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку та метою таких дій. Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ. Дезертирство ж за своєю суттю є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, аби ухилитися від проходження військової служби. Дезертирство, на відміну від СЗЧ, є особливо тяжким військовим злочином, та карається позбавленням волі до 12 років», — пояснює юристка.

Вона уточнює, що СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або нез’явлення на неї впродовж певного періоду​ — зокрема, може йтись про випадки, коли військовослужбовець не повертається з відпустки чи лікування тощо. Тобто у людини не було наміру уникнути проходження служби взагалі.

На відміну від СЗЧ, про дезертирство йдеться у випадках, коли військовослужбовець повертатися не збирається.

В "Опендатабот" нагадують, що військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року можуть добровільно повернутися на службу та будуть звільненні від кримінальної відповідальності — їх справи буде закрито.

Згідно із даними Генеральної прокуратури, за три місяці вже близько 8 тисяч військовослужбовців скористалися цією можливістю.

Декриміналізація СЗЧ

У вересні 2024 року Верховна Рада декриміналізувала СЗЧ і дезертирство – для військових, які це зробили вперше.

Охочим повернутися треба письмово заявити про свій намір прокурору, слідчому або суду. У разі згоди командира військової частини їх звільнять від кримінальної відповідальності.

Згідно з останніми правками можна навіть поміняти місце служби, якщо є на те згода двох командирів частин – тієї, звідки пішов, і тієї, в яку бажаєш потрапити.

Зауважимо, кількість випадків СЗЧ військовими у 2024 році зросла вдвічі. Незважаючи на те, що загальна статистика таких злочинів є державною таємницею, джерела серед командирів, народних депутатів та урядовців підтверджують, що це явище набуло масового характеру, і вимірюється десятками тисяч випадків.