Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані Bloomberg.

Дослідження Інституту Грантема при Лондонській школі економіки показало, що протягом найспекотнішого тижня червня люди працювали в середньому на 30 хвилин менше щодня.

Найбільше скоротили графік працівники фізичної праці — зокрема у сфері будівництва та сільського господарства. При цьому 3,6% опитаних взагалі не змогли вийти на роботу через екстремальну температуру.

Негативні наслідки для самопочуття виявилися масовими:

• 87% працівників повідомили про симптоми від порушення сну й утоми до запаморочення та прискореного серцебиття;
• 5% респондентів зверталися по медичну допомогу;
• 3% повідомили про травми або нещасні випадки на роботі, більшість з яких пов'язують саме з погодними умовами.

Смертність та проблеми з інфраструктурою

За даними науковців, червнева спека стала найсуворішою за всю історію спостережень у Європі та призвела до приблизно 2 700 надмірних смертей лише в Англії та Уельсі.

Кліматична криза оголила слабкі місця британської інфраструктури: від громадського транспорту та застарілих офісів до жорстких правил планування, які заважають людям легко встановлювати кондиціонери у власних домівках.

Довгострокові ризики для всієї Європи

Окрім втрати робочих годин, екстремальна спека прискорює випаровування вологи з ґрунту по всій Європі. Дослідники з World Weather Attribution зазначають, що це робить масштабні посухи в 80 разів вірогіднішими.

Незадовільні врожаї, падіння рівня води у судноплавних річках і проблеми з виробництвом електроенергії загрожують спровокувати новий стрибок інфляції на континенті.

Нагадаємо, червнева хвиля спеки в Європі призвела до втрати понад 2 млрд євро від вартості врожаю зернових культур. Найбільших збитків зазнали сільськогосподарські сектори Франції та Угорщини.