Як пише Dilo, про це заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в коментарі КИЇВ24.

Критична інфраструктура втрачає фахівців

Наразі найбільша нестача кадрів спостерігається серед електриків, сантехніків та енергетиків. Найбільші труднощі виникають із пошуком ремонтників та спеціалістів, які відповідають за справність обладнання й інженерних мереж.

Експерти зазначають, що кадрові проблеми у комунальній галузі накопичувалися роками. Зокрема, фахівців відповідного профілю в Україні не готували протягом останніх 10–15 років.

Через це кваліфіковані кадрові ресурси виїжджали на роботу до країн Євросоюзу — Польщі, Португалії та Німеччини. З початком повномасштабного вторгнення проблема загострилася до критичного рівня.

Нові чинники поглиблюють кадровий голод

Головний дефіцит працівників комунальних служб перетворився на загальноукраїнський виклик.

За словами голови Конфедерації роботодавців України Олексія Важича, до давніх системних проблем — непрестижності професії, повільного зростання заробітних плат та старіння кадрів — за останні пів року додалися нові виклики.

Основні чинники погіршення ситуації включають подальший виїзд населення за кордон та мобілізаційні процеси.

Ситуацію суттєво ускладнили й рішення уряду щодо перегляду умов бронювання працівників комунальної сфери, що призвело до зменшення кількості заброньованих спеціалістів у галузі на 25 тисяч осіб.

Нагадаємо, 23 жовтня уряд фіналізував зміни до системи бронювання працівників від мобілізації. Головні рішення передбачають скасування безумовного 100% бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, а також перевірку регіональних критеріїв критичності підприємств.

Проєкт передбачає зниження квот для низки критичних секторів. Так, в оборонно-промисловому комплексі та енергетиці ліміт на бронювання  знизиться зі 100% до 95%. У сфері теплопостачання, водоканалів та управління побутовими відходами –  75%.  Для решти критично важливих підприємств ліміт залишається на рівні 50%.