Україна та США можуть чекати роками на прибуток від угоди з мінералами – Reuters

CEO + HRD — тандем, що зберігає бізнес у бурю. Досвід топових лідерів команд України.

2 липня на HR Wisdom Summit дізнайтеся про ефективне та стратегічне партнерство між керівником і тим, хто створює бізнес-цінності завдяки управлінню талантами

Забронювати участь

Про це інформує Reuters.

Прибутки від мінеральної угоди

Розробка родовищ стратегічно важливих корисних копалин навіть у таких гірничодобувних лідерах, як Канада чи Австралія, зазвичай займає від 10 до 20 років, зазначили в четвер галузеві експерти.

Водночас в Україні ситуація ще складніша: щодо більшості родовищ бракує достовірних даних, які б підтверджували їхню економічну доцільність. Крім того, інвестори остерігаються вкладати кошти в країну, де через три роки повномасштабної війни серйозно постраждала інфраструктура — зокрема енергетична та транспортна — а гарантій безпеки на майбутнє немає.

"Якщо хтось уявляє, що корисні копалини з України раптом масово з’являться на ринку — це ілюзія", — зазначив Адам Вебб, керівник напряму корисних копалин у консалтинговій компанії Benchmark Minerals Intelligence. — "Насправді інвесторам буде складно виправдати вкладення в країну, що перебуває у стані війни, коли існують безпечніші альтернативи для інвестицій у критично важливі ресурси".

Попри невизначеність фінансових перспектив, українська сторона розцінює угоду як важливий політичний крок. На думку чиновників, вона здатна зміцнити підтримку США, яка послабла в період президентства Дональда Трампа, зазначає агентство.

Україні потрібна підтримка

Україна потребує підтримки США — передусім у вигляді зброї та фінансування — для ефективного протистояння російському вторгненню.

Зі свого боку, США, зокрема Дональд Трамп, активно просували нову угоду, зосередивши увагу на доступі до українських родовищ рідкоземельних елементів, необхідних у виробництві мобільних телефонів, електромобілів та іншої сучасної техніки.

Це дає підстави сподіватися, що державна політика може стати поштовхом до пришвидшення інвестицій.

У тексті угоди перераховано 55 корисних копалин, а також нафту, газ та інші вуглеводні. За даними України, країна має родовища 22 з 34 критично важливих копалин, визначених ЄС, зокрема літію, нікелю та рідкоземельних елементів.

Втім, як зазначають експерти, перетворення ресурсів на прибуткові запаси вимагає часу й значних інвестицій — обмежених як до війни, так і після її початку.

У 2024 році держава заробила близько 1 мільярда доларів на роялті та інших платежах за користування надрами. Проте фонд, створений за новою угодою, отримуватиме доходи лише від нових ліцензій і контрактів, підписаних після її набуття чинності.

Видобуток гальмує бюрократія

До 2022 року Україна повільно видавала ліцензії на розробку надр — з 2012 по 2020 рік було видано лише близько 20 на нафту й газ та кілька на інші корисні копалини. Загалом наявні 3482 чинні ліцензії.

Нова угода створює можливість обмеженого партнерства, яке може передбачати прямі державні інвестиції у видобуток. Аналітики вважають, що прикладом для України може стати Чилі з її державною компанією Codelco.

Серйозною перешкодою є те, що частина перспективних родовищ — 7 із 24 — розташовані на тимчасово окупованих територіях. Серед них — літій, графіт, рідкоземельні елементи, нікель і марганець. Без гарантій безпеки розробка цих родовищ малоймовірна.

Вашингтон вважає, що участь США у проєкті може стримувати агресорів і поглибити інтерес до якнайшвидшого завершення війни.

Ключові положення угоди

Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України, яка передбачає майбутню співпрацю у видобутку корисних копалин.

Основні положення:

1. Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на українській території та в територіальних водах належать Україні. Саме Київ визначає, де і що видобувати.
2. Рівноправне партнерство. Фонд створюється 50/50, тож жодна зі сторін не матиме переважного голосу.
3. Національна власність захищена. Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Зокрема, це стосується "Укрнафти" чи "Енергоатому".
4. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США.
5. Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України, а отже не змінює її євроінтеграційний курс.
6. Фонд наповнюватиметься доходами лише з нових ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до фонду.
7. Законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж угоду має ратифікувати Верховна Рада.
8. Фонд підтримується урядом США через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку США (DFC), яке допомагатиме залучати інвестиції та технології в Україну від фондів і компаній з різних країн.
9. Угода надає податкові гарантії. Так, доходи і внески фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.