Україна вперше увійшла до п’ятірки лідерів Європи за масштабами накопичення енергії

Як пише Delo.ua, про це йдеться у звіті European Battery Market Outlook 2026-2030, опублікованому асоціацією SolarPower Europe

Минулого року в Європі загалом ввели в експлуатацію 36 ГВт-год нових систем BESS. Через це сукупна встановлена потужність накопичувачів у Європі вперше перевищила 100 ГВт-год. Річні темпи зростання ринку склали 48%. Найбільшим сегментом стали великі промислові системи, на які припало понад половину всіх нових введень.

Німеччина, Велика Британія та Італія залишаються лідерами ринку, проте їхня спільна частка поступово скорочується. До п’ятірки найбільших ринків у 2025 році вперше увійшли Україна та Болгарія, де протягом року ввели майже по 3 ГВт-год нових систем.

За підсумками 2025 року на п’ять головних ринків припало 62% усіх нових встановлень, тоді як у 2024 році цей показник становив майже 80%. У країнах ЄС протягом року встановили 27 ГВт-год накопичувачів (75% усіх нових потужностей Європи), а їхня сукупна потужність наприкінці року досягла майже 80 ГВт-год.

Туреччина має найбільший у Європі портфель попередньо погоджених проєктів накопичення енергії — 33,1 ГВт у межах 678 проєктів, але в експлуатації на кінець 2025 року було лише 390 МВт-год. До лютого 2026 року додатково ввели ще 300 МВт-год у складі сонячних та вітрових електростанцій. Міністерство енергетики Туреччини очікує запуск 2–3 ГВт нових систем у 2026 році.

Згідно із середнім сценарієм, щорічні введення BESS у Європі перевищать 50 ГВт-год у 2026 році та зростуть до 138 ГВт-год у 2030 році. Сукупна встановлена потужність за цей період збільшиться з понад 100 ГВт-год до близько 580 ГВт-год наприкінці десятиліття. Для країн ЄС-27 цей показник прогнозується на рівні 470 ГВт-год.

Нагадаємо, у червні Міненерго запустило інструмент для розвитку сонячної та вітрової енергетики. Новий цифровий інструмент має допомогти державі, бізнесу та громадам ефективніше планувати розміщення нових генеруючих потужностей.