- Категорія
- Новини
- Дата публікації
Українські аграрії після вступу до ЄС можуть отримати значно менше дотацій, ніж очікувалося
Підтримка українського агросектору після вступу до Євросоюзу може становити близько €300 млн у перший рік членства та поступово зрости до €1,2 млрд на рік через десять років. Такий сценарій передбачає майбутня реформа Спільної аграрної політики ЄС, яка суттєво відрізняється від чинної моделі розподілу коштів.
Про це інформує Dilo з посиланням на аналітичний звіт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Warsaw Enterprise Institute.
Наразі значна частина коштів Спільної аграрної політики розподіляється залежно від площі сільськогосподарських земель. Для України з понад 32,7 млн га сільгоспугідь це теоретично означало б значно більші виплати.
За чинних правил Україна могла б отримувати близько €85 млрд протягом семи років, або понад €12 млрд щороку. Розрахунки ІЕД та WEI дають діапазон від €70 млрд до €96,5 млрд за сім років.
Однак вступ України збігається з підготовкою реформи бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Єврокомісія пропонує змінити нинішню модель Спільної аграрної політики та об'єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани.
Для фермерів планується окремий інструмент DABIS із регресивною шкалою виплат та обов'язковим обмеженням у €100 тис. на одне господарство на рік.
Саме за такого підходу, за розрахунками авторів дослідження, Україна може почати приблизно з €300 млн аграрної підтримки у перший рік членства. Надалі сума поступово зростатиме й через десять років може сягнути €1,2 млрд на рік.
Найбільше від нової моделі, за оцінкою аналітиків, можуть виграти середні агропідприємства. В Україні таких господарств близько 20 тис., а їхня середня площа становить приблизно 485 га.
Для великих агрохолдингів ефект може бути обмеженим через стелю виплат у €100 тис., особливо якщо обмеження поширюватиметься і на пов'язані юридичні особи.
Складнішою може бути ситуація для малих фермерів. В Україні їх близько 4 млн, вони виробляють приблизно 30% аграрної продукції, однак значна частина працює поза формалізованими структурами. Для доступу до підтримки їм доведеться відповідати вимогам щодо реєстрації, мінімальної площі та інших адміністративних критеріїв.
Співавторка дослідження Ірина Коссе наголошує, що фактичний обсяг підтримки залежатиме від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та здатності виконувати правила ЄС.
Нагадаємо, раніше експерти попереджали, що аграрне питання буде одним із найскладніших у переговорах про вступ України до ЄС. Причина — масштаб українського сільського господарства та конкуренція за кошти Спільної аграрної політики, які нині отримують фермери країн-членів.