Як пише Dilo, таку думку висловив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Він вважає правильним, що уряд наполягає на створенні стратегічних запасів нафтопродуктів.

"Але в Україні, по-перше, немає де зберігати, бо все розтрощили. По-друге, створювати нові наземні резервуари немає сенсу, адже їх спіткає та ж участь. Кабмін це розуміє і акцентує увагу на зберіганні за кордоном. Дійсно, це нормальна практика, яка працює і в Європі", - наголосив Куюн.

Він нагадав, що українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% – у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі, однак пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі зобов’язані формувати значні стратегічні запаси.

За словами Куюна, в результаті Україні можуть пропонувати інвестувати вже не в оренду існуючих потужностей, а в будівництво нових резервуарів за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, місцевих дозволів і ліцензій, а також виведення значних валютних інвестицій за межі України. У разі фінансування проєкту іноземним партнером може також виникнути необхідність гарантувати завантаження сховищ протягом багатьох років.

Який вихід із ситуації

Ще однією проблемою експерт називає фізичну можливість швидко доставити стратегічні запаси в Україну у разі масштабної паливної кризи.

"Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі – куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?" – зазначив Куюн.

На його думку, більш надійним рішенням стане будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Це дозволить одночасно інвестувати кошти в українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити можливість швидше виводити пальне на ринок у кризовій ситуації.

Перші державні стимули для таких інвестицій уже створено. Уряд у вересні розширив програму фінансової підтримки паливного сектору. Кредитні кошти можна спрямовувати, зокрема, на заглиблення або підземне розміщення резервуарів, насосних станцій, технологічних трубопроводів та іншого обладнання паливної інфраструктури.

Максимальний обсяг кредитування з державною підтримкою становить 1 млрд грн на одне підприємство разом із пов’язаними контрагентами, мінімальний – 100 млн грн, а для проєктів на територіях бойових дій – 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку.

Куюн додав, що наступним кроком має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ, оскільки зараз цей процес може тривати понад рік. За його інформацією, кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.

"Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України! Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні", – підсумував експерт.

Нещодавно група "Нафтогаз" підписала меморандум з угорською компанією MOL щодо будівництва потужностей зі зберігання нафтопродуктів для потреб України на території Угорщини поблизу україно-угорського кордону.

Після цього прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що в країні не збудують нафтосховище для України, поки при владі партія "Тиса". Він також назвав неприйнятним, що MOL домовлялася про це з "Нафтогазом" без згоди уряду.