Як пише Dilo, ці питання обговорили під час третього щорічного форуму "Моя безбар’єрність. Вивчені уроки", організованого Ощадбанком за підтримки Visa в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської "Без бар’єрів". Захід зібрав близько 400 представників держави, бізнесу, громад, ветеранської спільноти та громадського сектору.

Під час форуму учасники говорили про доступність послуг та інфраструктури, фінансову інклюзію, безбар’єрну комунікацію та практики, які потребують масштабування.

Однією з тем стала роль мови та коректної комунікації у формуванні безбар’єрного середовища. Принцип безбар’єрності передбачає, що в центрі уваги має перебувати людина, зазначила Олена Зеленська у відеозверненні до учасників.

"Хтось скаже: що зміниться від того, чи ми говоритимемо "інвалід", чи "людина з інвалідністю"? Відповім: дещо важливе – людина нарешті посяде перше місце. І в нашому мовленні, і в наших діях. Це стосується не лише дітей у школі. На будь-якому рівні – в державі, у громаді, в компанії – саме мова показує, кого ми ставимо на перше місце", – зазначила вона.

Фінансова інклюзія та доступність послуг

Національний банк працює над Стратегією розвитку фінансової інклюзії України, яка має об'єднати напрацьовані рішення у довгострокову політику з визначеними цілями, показниками, відповідальністю та регулярним моніторингом. Про це під час форуму розповів голова НБУ Андрій Пишний.

За його словами, одним із завдань є перехід від окремих практик до загальних правил для фінансового сектору.

"Кращі практики мають ставати стандартами, стандарти – частиною правил. Так ми будуємо фінансову систему, доступність якої для кожного не залежатиме від обставин", – наголосив Пишний.

Окремою темою стала безбар’єрна комунікація. Вона має допомагати взаємодіяти з людьми різного віку, стану здоров’я та життєвих обставин без страху припуститися помилки або образити співрозмовника, зазначила радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

"Навчання безбар’єрному мовленню допомагає почуватись впевненіше у спілкуванні, краще розуміти одне одного та створювати професійні й особисті стосунки, у яких відмінності не стають причиною для дистанції", – сказала вона.

Питання практичного впровадження безбар’єрності також обговорили представники центральної влади. До дискусії долучилися заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська, заступниця міністра у справах громад, територій та ВПО Наталія Козловська, заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності Інна Солодка та заступниця міністра молоді та спорту з питань європейської інтеграції Вікторія Рясна.

Одним із питань стала реальна, а не лише формальна доступність послуг. Наявність окремих елементів безбар’єрної інфраструктури сама по собі не гарантує, що людина зможе ними скористатися. За словами Козловської, тому змін потребує не лише середовище, а й підготовка фахівців, які його проєктують.

"У нашому розумінні, якщо людина не може скористатись послугою – послуги не існує. Послуга не може існувати заради послуги, якщо до неї немає доступу. Ми часто бачимо, що формально пандус є, але скористатись ним неможливо", – сказала Козловська.

Роль бізнесу та фінансового сектору

Учасники форуму також обговорили роль бізнесу в забезпеченні доступності фінансових послуг та цифрових сервісів. Зокрема, йшлося про можливість людей незалежно від віку, стану здоров’я, життєвих обставин чи місця проживання користуватися електронними платежами та долучатися до цифрової економіки.

Віцепрезидентка та регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна зазначила, що компанія розглядає безбар’єрність ширше, ніж лише доступність фінансових послуг, та підтримує партнерські проєкти у цій сфері, зокрема з Ощадбанком.

"Ми прагнемо, щоб кожна людина незалежно від її віку, стану здоров’я, життєвих обставин чи місця проживання за допомогою зручних електронних платежів могла долучитись до цифрової економіки та ринку праці й повною мірою реалізувати свій потенціал", – сказала Чорна.

Під час форуму також представили дані про адаптацію банківської інфраструктури. За інформацією Ощадбанку, понад 750 його відділень відповідають нормам безбар’єрності. Також працюють 44 інклюзивні відділення власного формату та 15 мобільних підрозділів, а понад 650 банкоматів адаптовані для людей із порушеннями зору.

Доступність інфраструктури та сервісів має доповнюватися відповідним ставленням до людей, зазначив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

"Безбар’єрність починається не з пандуса і не з адаптованого сервісу. Вона починається зі ставлення до людини – з того, як ми звертаємось один до одного, які слова використовуємо і чи бачимо перед собою насамперед людину, а не її інвалідність, вік чи інші особливості. Але ставлення має підкріплюватись конкретними рішеннями", – сказав він.

Ветерани та участь у суспільному житті

Ще одним напрямом дискусії стало залучення ветеранів до суспільного та культурного життя. Під час форуму представили ескіз вистави Театру ветеранів.

Можливість ветеранів бути почутими та розповідати про власний досвід через мистецтво має значення для їхнього включення в суспільне життя, наголосив директор театру та військовослужбовець Олександр Лютий.

"Для ветеранів важливо бути почутими, і саме такі події дають наснагу жити, творити й перемагати будь-яку байдужість", – зазначив він.

Форум "Моя безбар’єрність. Вивчені уроки" проводиться втретє. Перший захід цієї серії відбувся 24 квітня 2024 року, другий – 14 серпня 2025 року. Форум присвячений обговоренню практичних рішень та досвіду впровадження безбар’єрності в Україні.