За три роки частка українських біженців, які добре говорять польською, зросла більш ніж удвічі

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це йдеться в щорічному звіті Національного банку Польщі щодо життя та економічного становища мігрантів з України в Польщі за 2024 рік, наданому Delo.ua.

Частка українських біженців, які взагалі не володіють польською, скоротилася більше ніж удвічі — із 21% у 2022 році до 9,4% у 2024 році. Решта показують середній рівень володіння мови. 

Станом на 8 жовтня 2024 року майже 980 тисяч українців отримали індивідуальний код PESEL UKR, який необхідний для офіційної реєстрації в польській системі та доступу до важливих державних послуг, зокрема, медичне обслуговування, соціальні виплати та працевлаштування. Для українців, які приїхали до Польщі після початку війни, отримання коду PESEL дає офіційний статус у країні, спрощує реєстрацію, пошук роботи та доступ до соціальних прав. Серед тих, хто отримав цей код, 378,7 тисяч — це діти до 17 років.

Нацбанк Польщі окремо досліджує українців, які виїхали із початком великої війни та тих українців, які жили в Польщі до 2022 року. Серед тих, хто перебував у Польщі до вторгнення, частка українців, які добре розмовляють польською, залишається стабільно високою – 58-68%. 

Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації міжнародної компанії із працевлаштування Gremi Personal, зазначає, що зростання з 12% до 28% означає, що значна частина людей змогла освоїти польську навіть без критичної необхідності, працюючи на заводах, у логістиці чи в українських компаніях. За її словами, це непоганий показник, що відповідає темпу навчання дорослих людей без інтенсивних мовних курсів. Водночас загальна тенденція вивчення мови відбувається повільніше, ніж прогнозувалося.

"Якщо говорити про це з точки зору інтеграції та конкурентоспроможності на ринку праці, цей показник все ще низький. Це означає, що понад 70% українців за три роки так і не набули достатнього рівня володіння мовою для вільного спілкування чи карʼєрного зростання", – пояснює Джоболда.

За її словами, очікувалося, що за цей період більшість українців у Польщі оволодіють польською мовою та поступово переходитимуть на більш кваліфіковані посади. Проте реальна ситуація виявилася іншою: частина людей продовжують працювати на посадах, які не вимагають високого рівня знання польської мови, деякі повернулася в Україну або поїхали до інших країн ЄС. 

"Серед наших працівників, які приїхали після 2022 року, приблизно 40% активно вивчають польську і вже можуть нею спілкуватися. Але є й ті, хто адаптувався до роботи без необхідності знання мови", – додає експертка.

Додатковим фактором стало зростання українських сервісів у Польщі, що знизило потребу у вивченні польської мови для багатьох мігрантів.

"Разом з тим, знання мови безпосередньо впливає на рівень зарплати. Українці, які добре говорять польською, можуть отримувати на 15-20% більше, ніж ті, хто не володіє нею. Наприклад, у сферах обслуговування – офіціанти, адміністратори в готелі – мають значно вищу оплат значно вища, ніж працівники у некваліфікованих сегментах, зокрема, на складах", – говорить Джоболда. 

Вона наголосила, що знання польської мови залишається ключовим фактором професійного зростання та підвищення доходу для українців у Польщі.

Нагадаємо, що впродовж останніх трьох років українці активно відкривали бізнес в Польщі і зареєстрували майже 90 тисяч компаній, з них 77,7 тисячі – це ФОПи, що становить 9% від усіх нових підприємств. Крім того, було створено 11,3 тисячі компаній з українськими інвестиціями.