- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Закупівельна ціна на молоко впала до 14 грн: хто першим залишить ринок у 2026 році
В Україні стрімко розгортається криза у молочній галузі: з початком лютого більшість молокозаводів знизили закупівельні ціни на сировину до 14 грн/кг (без ПДВ), що для багатьох господарств уже нижче порогу беззбитковості.
Як пише Delo.ua, про це йдеться в статті Олександра Козаченка на Latifundist.com.
Зазначається, що поточна позначка у 14 грн/кг може бути не фінальною. Прогнозується подальше зниження вартості сировини до 12 грн/кг, а в окремі періоди пікового виробництва ціна ризикує впасти до критичних 10–11 грн/кг.
Такий рівень цін є економічно необґрунтованим для більшості фермерських господарств і ставить галузь під загрозу деградації.
Наслідки перевиробництва
Ситуація, що склалася, є запізнілою реакцією на падіння світових цін та наслідком перевиробництва молока після дефіцитного 2024 року.
Дмитро Соломаха, директор господарства "Перемога", зазначає, що ринок реагує на глобальні зміни із затримкою у 3–6 місяців.
За його словами, при ціні 14 грн/кг господарства вже працюють у збиток, а подальше здешевлення змусить фермерів масово скорочувати поголів'я корів, а при 12 грн/кг збитки будуть ще більші.
Ризик монопольної змови переробників
Середні та малі ферми опинилися у найбільш вразливому становищі. Ольга Полозова, співвласниця підприємства "Красногірське", наголошує, що переробні заводи наразі мають значно більше ринкової сили, ніж виробники сировини.
Вона припускає, що різке та одночасне зниження цін може бути результатом узгоджених дій молокозаводів, що залишає фермерам мінімум простору для маневру.
Мова йде не про змову заводів, а про світові тренди, за яких 12 грн/кг — абсолютно реальний варіант розвитку подій, наголошує виконавчий директор "Спілки молочних підприємств України" (СМПУ) Арсен Дідур.
Існуючий дисбаланс пропозиції наклався на зупинку автономних торгівельних преференцій на продукцію українського АПК в Євросоюзі в червні 2025 року, а також на наступний перегляд квот.
Додатково на ситуацію вплинули зміни митної політики ЄС у торгівлі з Китаєм та США, а також підписання угоди про вільну торгівлю з МЕРКОСУР, у сукупності ці фактори спричинили такі цінові коливання в Україні.
Хто першим залишить ринок?
На думку Соломахи, у невеликих ферм на 100-200 голів шансів успішно пройти кризу майже немає. У найближчі 6–12 місяців ринок частково "очиститься" від дрібних виробників.
Він нагадує, що укрупнення ферм продовжує залишатись світовою тенденцією. В США за останні десять років кількість ферм зменшилась вдвічі. При цьому втричі скоротилось число господарств з поголів'ям до 500 дійних корів, і на третину — до 2000 корів. Натомість кількість ферм з понад 2500 корів виросла на 5%.
Тому він радить невеликим молочним фермам шукати свою крафтову чи органічну нішу. Є сенс заходити у власну переробку, де покупцем буде не молокозавод, а кінцевий споживач, готовий платити за нішевий продукт.
Особливо не допоможе малому виробнику і об'єднання в кооперативи, констатує Арсен Дідур. Робота в кооперативі покращує адміністрування ферм, але не їхню економіку. Навіть коли малі ферми об'єднуються в кооператив, щоб запропонувати переробнику велику партію молока, вони не стають фінансово ефективними.
Найбільше шансів пережити кризу в комбінації крупного виробника молока і переробника, коли вони домовляються про співпрацю мінімум на півроку, і в цей час шукають нові ринки збуту за кордоном.
Нагадаємо, аналітики прогнозують, що у 2026 році виробництво молока в промисловому секторі скоротиться на тлі несприятливих погодних умов, дефіциту електроенергії та зростання собівартості.