НАБУ передало до суду перший епізод справи "Роттердам+"

вугілля
Фото: Depositphotos

Національне антикорупційне бюро скерувало до суду перший епізод справи "Роттердам+" за обвинуваченням шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 мільярдів гривень протягом 2016-2017 років.

Адаптуйте бізнес-стратегію до сучасних викликів разом з управлінцями «Біосфера», Ajax, Bolt, Prom.ua, Uklon та ще понад 60 топових компаній
13 грудня на GET Business Festival отримайте перевірені стратегії залучення інвестицій для бізнесу, просування продукту онлайн та цифровізації бізнесу.
Забронювати участь

Як вказують в бюро, дії всіх обвинувачених кваліфіковано за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво в цьому.

Фігурантами є тодішні голова Національної комісії з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, член НКРЕКП Володимир Євдокимов, начальник відділу НКРЕКП Володимир Бутовський, керівник управління НКРЕКП Тарас Ревенко, заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи - ключового оператора ринку теплогенерації України та директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи (йдеться про топменеджерів ДТЕК Бориса Лісового та Івана Гелюха).

За версією слідства, у так звану формулу "Роттердам+", яка була затверджена у 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі (Нідерланди).

В результаті використання такої методики обчислення протягом 2016-2017 років кінцеві споживачі переплатили понад 19 мільярдів гривень, що було підтверджено висновками експертиз.

Збитки ж, завдані через застосування формули у 2018-2019 роках, було розслідувані в окремому провадженні, матеріали якого ще не передані до суду, але вже відкриті стороні захисту для ознайомлення. Як вказують в НАБУ, ухвалити зазначену формулу розрахунку вартості електроенергії НКРЕКП вмовили представники ДТЕК, які в результаті й отримали надприбутки.

"Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності", - констатують в бюро.

Там також підкреслюють, що справа "Роттердам+" є унікальною з багатьох причин, зокрема через те, що довелося провести аналіз 1200 складових формули, сотен тисяч аркушів досліджених документів, десятки обшуків та понад півсотні допитів.

Також унікальним є загальний розмір завданої шкоди (39,9 мільярда гривень) і факт того, що попри переконання детективів у наявності вичерпних доказів, справу декілька разів закривали.

"НАБУ неодноразово підкреслювало: докази, зібрані у справі "Роттердам+", є достатніми, а надати їм оцінку має лише суд. Саме тому скасування постанови про її закриття новопризначеним головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стало важливим кроком на шляху до неупередженого обвинувачення та справедливого вироку", - нагадують в бюро.

Нагадаємо, що після цього, в жовтні 2022 року, НАБУ змогло повідомити про підозри 15 особам, причетним до запровадження формули "Роттердам+", зокрема й зазначеним вище фігурантам першого епізоду справи.

Джерело фото: ua.depositphotos.com