- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Ташева пояснила, як відбуватиметься притягнення до відповідальності окупаційних чиновників Криму
Після деокупації Криму планується притягувати до відповідальності топчиновників окупаційних органів, українських військових, які зрадили присязі, та інші категорії людей. Однак тим, хто лише отримував російські документи, боятися нічого. Про це заявила представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева в інтервʼю "РБК-Україна".
"Нам потрібно притягти до відповідальності саме тих осіб, які, наприклад, приймали управлінські рішення. Тобто топпосадовців окупаційних адміністрацій. Тих, хто розкрадав природні багатства, хто активно сприяв утвердженню окупаційного режиму, наприклад, організовував псевдореферендуми, вибори на території окупованого півострову, свідомо займався пропагандою. Це має стосуватися тих, хто зрадив присязі. Однозначно, це всі українські військові, які перейшли на службу Росії. Це і весь правоохоронний блок, це весь блок, який стосується суддівського корпусу", – сказала вона.
За її словами, йдеться про десятки тисяч людей, яких притягнуть до відповідальності, але не про сотні тисяч.
"Є люди, які працювали в окупаційних адміністраціях, однак не брали участі в прийнятті управлінських рішень, не порушували прав людини. Навряд необхідно буде притягати до кримінальної відповідальності рядових чиновників [...] Тому, скоріш за все, до таких осіб будуть застосовані люстраційні заходи. Люстрація – це не кримінальна відповідальність. Наприклад, обмеження обіймати посади в органах державної влади України протягом певного періоду, 5-10-15 років", – пояснила Ташева.
На питання про те, чи варто боятися покарання людині, яка прожила всі ці роки в Криму, мала російський паспорт, не була на жодних посадах, але, наприклад, отримувала права й спадок, тобто перетиналася з окупаційними органами влади, представниця президента відповіла:
"Однозначно ні. Треба розуміти, що життя на окупованій території після 2014 року не зупинилось. Саме тому ми говоримо не про анексію, а про тимчасову окупацію. Життя там продовжується. У будь-якому випадку люди там народжують дітей, помирають, беруть шлюб, спадщину отримують тощо. І звісно, вони комунікують в даному разі з окупаційною адміністрацією, але лише за факт такої комунікації, лише за факт отримання окупаційного документу однозначно відповідальності не буде".
Нагадаємо, раніше секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов описав 12 кроків, які українська влада, на його думку, має зробити після деокупації Криму. Серед іншого він запропонував розробити люстраційний механізм щодо визначення ступеня залученості деяких громадян України в Криму до підтримки діяльності окупаційних адміністрацій. Така ініціатива передбачає, зокрема, обмеження прав участі у виборах – обирати і бути обраними.