Україна наблизилася до повного застосування митного законодавства ЄС: ВР прийняла закон

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. 

За його словами, за проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (реєстр. № 10411 від 16.01.2024) проголосували 293 народні обранці.

Як уточнюють у Міністерстві фінансів, прийняті зміни є суттєвими за обсягом та налічують 150 аркушів. 

Закон наближає Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу та фактично завершує впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України.

Як наголошують в Мінфіні,  наступними великими змінами до митного законодавства України очікується прийняття вже нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС. 

Основні зміни

Прийняття законопроєкту має на меті надати можливість вітчизняному бізнесу вчасно адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «м’який» перехід від чинного до нового Митного кодексу України, який буде вже буде повністю відповідати Митному кодексу ЄС

Основні зміни, запропоновані законопроєктом:

• запровадити концепцію митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
• здійснити поступовий, протягом 18 місяців, перехід підприємств, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на  митні органи, на систему авторизацій, аналогічну в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій (дозволів), більших можливостей для взаємозарахування перевірених митницею критеріїв для отримання наступних авторизацій*, зокрема АЕО;
• запровадити європейську модель типів митних складів та розширити перелік дозволених на них операцій. За рахунок цього митним складам надається можливість розширити спектр своїх послуг, зокрема поєднавши їх з митним представництвом і низкою авторизацій на митні спрощення та митні режими;
• розширити можливості для АЕО підтверджувати  достатність свого фінансового стану, в тому числі у разі наявності негативних чистих активів; 
• запровадити європейський підхід щодо застосування митних режимів, зокрема:
  • використання авторизацій для поміщення товарів в окремі митні режими, а саме: тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, імпорту (в частині процедури кінцевого використання);
  • запровадження вимог до умов щодо зберігання документів та ведення облікових записів;
  • запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури);
  • розширення можливостей для переробної галузі: ширше використання еквівалентних товарів, запровадження можливості вивезення для здійснення окремих операцій з переробки за межами митної території України товарів чи їх складових, які знаходяться у митному режимі переробки на митній території України;
  • розширення переліку дозволених операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, та чітке регламентування вимог до їх здійснення;
  • завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму, особливості моніторингу відповідності умовам наданої авторизації для поміщення товарів у окремий митний режим;
• використання авторизацій для поміщення товарів в окремі митні режими, а саме: тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, імпорту (в частині процедури кінцевого використання);
• запровадження вимог до умов щодо зберігання документів та ведення облікових записів;
• запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури);
• розширення можливостей для переробної галузі: ширше використання еквівалентних товарів, запровадження можливості вивезення для здійснення окремих операцій з переробки за межами митної території України товарів чи їх складових, які знаходяться у митному режимі переробки на митній території України;
• розширення переліку дозволених операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, та чітке регламентування вимог до їх здійснення;
• завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму, особливості моніторингу відповідності умовам наданої авторизації для поміщення товарів у окремий митний режим;
• привести у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем; 
• скасувати необхідність виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);  
• розвинути пост-митний контроль та поєднати його із заходами митного аудиту: запровадження можливості електронного обміну запитами та документами, формування актів та довідок за його результатами, в тому числі через «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», посилення аналізу ризиків на етапі після завершення митного контролю та оформлення;
• удосконалити положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України на виконання заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки.

Крім того, для посилення антикорупційної складової в митних органах буде  запроваджено:

• оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати їх прийняття;
• право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав.

У результаті підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом та громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема: 

• надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибуттю і перетині державного кордону, у тому числі з використанням інформаційних систем електронної черги; визначення термінів «облікові записи», «декларант», «утримувач товару» тощо;
• розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів, а також поєднання цих положень з положеннями Податкового кодексу України;
• європейську концепцію вимог до зберігання товарів під митним контролем: замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їх збереження;
• уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем;
• удосконалено положення щодо надання авторизації на митні режими;
• уточнено положення щодо використання еквівалентних товарів;
• врегульовано положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом;
• удосконалено положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.

Коли вступає в силу

Очікується, що запропоновані зміни наберуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. За цей час Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.

Проте окремі положення, такі як, наприклад, переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності із дня, наступного за днем опублікування Закону.    

Нагадаємо, Державна митна служба України 15 серпня успішно завершила впровадження нової автоматизованої системи митного оформлення в усіх автомобільних пунктах пропуску на державному кордоні.

Держмитслужба виявила порушень на 13,4 млрд грн

Додамо, за перші шість місяців 2024 року митниці Державної митної служби України зафіксували значне зростання виявлених порушень митних правил. 

Згідно з офіційними даними, було виявлено 5078 порушень на загальну суму 13,4 млрд грн, що майже втричі перевищує показники аналогічного періоду 2023 року. У 1 407 справах про порушення митних правил було тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 217 млн грн.

На розгляд до суду митницями передано 2 543 справи про порушення митних правил на суму 11 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, включаючи ті, що були заведені у попередні періоди, було накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1 млрд грн.