В Мінреінтеграції розмірковують про спецпорядок повернення приватного майна після деокупації Криму

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначила керівниця відомства Ірина Верещук, процес повернення деокупованого Криму у політичне, правове, соціально-економічне та культурне поле України відрізнятиметься від того, як це відбувалося на звільнених територіях Харківщини та Херсонщини.

"Насамперед це пов’язано з тривалістю періоду окупації. Українські закони не працювали у Криму дев'ять років. За цей час окупанти встигли націоналізувати частину українського майна. Відомі випадки, коли кримчани, котрі виїхали з півострова після окупації, втратили його за російськими законами", - сказала вона.

За словами віце-прем'єрки, хтось не зміг прийняти у спадок майно, яке після російської інвентаризації опинилося у майнових реєстрах країни-агресорки.

"Ці та багато інших питань ми обговорюємо у робочій групі, до якої увійшли юристи, представники центральних органів виконавчої влади та громадського сектору. Для їх вирішення маємо дуже потужну підтримку юристів-міжнародників. Насамперед розглядаються дві категорії – державне і приватне майно", - зазначила Верещук.

Вона вказала, що державне буде повернуто у власність держави й органів місцевого самоврядування, а от питання приватного майна "потрібно обговорювати", оскільки за дев'ять років окупаційні "суди" в Криму ухвалили щодо нього понад 1,2 мільйона рішень, і "з цим теж треба буде щось робити".

Зазначимо також, що українська влада оцінює потребу для забезпечення державного управління в Криму після деокупації у майже 50 тисяч кадрових працівників майбутніх військових чи військово-цивільних адміністрацій.