В ООН розкритикували Україну за засудження бойовиків "ДНР" та "ЛНР" за держзраду

Про це йдеться в опублікованій 27 вересня 34-й доповіді моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка охоплює період з 1 лютого по 31 липня 2022 року.

"УВКПЛ застерігає, що переслідування за державну зраду осіб, які служать у пов'язаних із Росією озброєних групах і мають право на отримання статусу військовополонених, не відповідає принципу імунітету комбатанта", - сказано, зокрема, у ньому.

В доповіді зазначається, що міжнародне гуманітарне право не містить прямої заборони на переслідування за держзраду комбатантів, які перейшли на бік ворога, однак їхній імунітет комбатанта порушуються у випадку вироків через участь у бойових діях за статтями про держзраду, посягання на територіальну цілісність України чи участь у терористичній організації.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Крім цього, УВКПЛ стурбоване тим, що судове переслідування за держзраду осіб, що служать у пов'язаних із РФ озброєних групах, ставить під питання притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за примусовий призов. Також це ставить питання про нерівне ставлення, оскільки особи, змушені служити в цих озброєних групах, засуджуються до тих саме строків ув’язнення, що й особи, які добровільно вступили до їхніх лав.

Там також попереджують, що реалізація нового українського закону про порядок обміну полоненими, згідно якого навіть ті військовополонені, які обвинувачуються у воєнних злочинах, злочинах проти людяності, можуть бути звільнені з-під варти та обміняні, фактично може порушувати права їхніх жертв та становити де-факто амністію.

В управлінні також вказують, що зафіксували при розгляді справ, зокрема, порушення права обвинувачених осіб не бути примушеним до визнання вини, до надання свідчень проти себе і права підготувати свій захист: в таких випадках прокурори та слідчі пропонували обвинуваченим можливість звільнення під час обміну за їхнє визнання вини в суді як альтернативу тривалим строкам ув'язнення.

"Така практика чинить надмірний психологічний тиск на обвинувачених, змушуючи їх прийняти свавільну пропозицію та дати свідчення незалежно від наявності чи відсутності вини. УВКПЛ звертає увагу, що до липня не було жодних правових засад для пропонування обвинуваченим обміну, і навіть після того, як ця процедура була офіційно визначена, не було жодних гарантій, що конкретний обвинувачений буде включений до обміну", - йдеться в доповіді.

Крім того, повідомляється, що тим обвинуваченим, які справді скоїли тяжкий злочин, надавалася можливість уникнути судового розгляду та покарання в обмін на визнання вини, що позбавляло жертв права на правосуддя та можливість отримати компенсацію.

УВКПЛ також зафіксувало порушення презумпції невинуватості та процесуальної рівноправності сторін у справі, порушеній проти російських військових. СБУ опублікувала визнання вини одного з обвинувачених в Інтернеті ще до початку судового розгляду. Вказано, що цей обвинувачений постав перед судом за вбивство цивільної особи, тоді як його товариші по службі, які, можливо, віддавали наказ вбити цивільного, були звільнені під час обміну.

"Такі дії можуть порушувати зобов'язання України розслідувати та переслідувати в судовому порядку за воєнні злочини, коли це можливо... Зрештою, звільнення та обмін військовослужбовців може також поставити під питання здійснення права жертв на встановлення істини та відшкодування завданої шкоди", - підкреслюють в ООН.

Особливу стурбованість в ООН викликало порушення принципу non bis in idem: задокументувано чотири випадки, коли членам пов'язаних з РФ озброєних груп було винесено вироки й засуджено двічі за одне й те саме тривале діяння: один раз за членство в озброєній групі до 24 лютого 2022 року, а другий раз через 1-2 місяці за членство в тій же озброєній групі після початку повномасштабного збройного нападу РФ.

Зазначається, що більшість військовополонених, які перебувають у полоні України, тримаються під вартою у спеціально відведених приміщеннях пенітенціарних установ, зокрема, СІЗО і виправних колоній, а також військових гарнізонів і гауптвахт.

При цьому УВКПЛ задокументувало 50 випадків катування та жорстокого поводження з військовополоненими під час їхнього захоплення або перебування в транзитних таборах для інтернованих.

Серед них були випадки, коли військовослужбовці Збройних сил України били військовополонених, стріляли в них, кололи ноги, били струмом, змушували тривалий час перебувати в одному положенні та погрожували фізичним насильством після того, як вони здалися в полон і відтак набули статусу hors de combat. Також вказано, що одного з військовополонених під час допиту душили співробітники управління CБУ в Харківській області.

УВКПЛ також зафіксувало випадки побиття та примусу до оголення під час перевезення військовополонених у транзитні табори або з них. Хоча здебільшого військовополонені зазнавали побиття під час або відразу після захоплення в полон, УВКПЛ зафіксувало шість випадків, коли військовополонених били вже після прибуття у виправну колонію.

Також в управління отримали інформацію, що кілька полонених не могли повідомити родичів про своє місцеперебування та статус протягом кількох тижнів після інтернування.

Повідомляється також, що 22 червня УВКПЛ відвідало табір для військовополонених, утворений у Львівській області в середині квітня, та змогло оглянути всі приміщення, поговорити з адміністрацією та провести конфіденційні бесіди з полоненими про умови утримання та наявні послуги.

Там дійшли висновку, що табір відповідає основним вимогам Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Втім зазначено, що більшість тих, хто перебуває у полоні України, і далі інтернувалися в спеціальних приміщеннях пенітенціарних установ, що порушує правила, за якими військовополонені не повинні інтернуватися в ізоляції.

Також в організації повідомили, що за лютий-липень українські суди ухвалили 260 вироків проти цивільних осіб, які переслідувалися за злочини, пов'язані з конфліктом (а саме щодо 261 особи - 94 чоловіків та 67 жінок).

В цьому контексті вказано, що УВКПЛ зафіксувало 27 випадків свавільного затримання, насильницьких зникнень, катувань, жорстокого поводження з обвинуваченими та підозрюваними з метою примусу їх до надання свідчень, процесуальних порушень під час обшуків чи арештів, а також ненадання доступу до адвоката під час затримання і допитів.

Джерело фото: ua.depositphotos.com