Як посадовці подавали декларації, коли процес не контролювався

Про це повідомляє "Опендатабот".

972 456 декларацій подали держслужбовці

Зазначається, що згідно з даними НАЗК, 972 456 декларацій було подано державними службовцями за весь 2022 рік та десять місяців 2023 року.

В "Опендатабот" нагадують, що від початку повномасштабного вторгнення у зв’язку з воєнним станом своєчасне подання декларацій не контролювалося. Попри це, сам обов’язок посадовців звітувати про свій майновий стан та зміни в ньому скасовано не було.

"Для порівняння, у 2021 році державні службовці подали 4 272 177 декларацій. Тоді НАЗК отримало 4695 повідомлень про несвоєчасне подання декларацій та 3805 повідомлень через неподання декларацій взагалі", - зауважують аналітики.

Також було виявлено 46 випадків, коли посадовці не повідомляли своєчасно про суттєві зміни у своєму майновому стані. В усіх випадках йшлося лише про тих службових осіб, які посідають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Неточності у деклараціях

Наразі в Україні поновили відповідальність та контроль за декларуванням чиновників — посадовці мають надати інформацію за перші два роки повномасштабної війни до кінця січня 2024 року.

До того ж часу можна внести виправлення у декларації за 2022 та 2023 роки. Станом на жовтень 2023 року вже було подано 52 203 виправлених декларацій.

"Неточності у деклараціях бувають не лише навмисними викривленнями, але й банальними похибками. Так, наприклад, аналізуючи декларації держслужбовців за 2016 рік, ми виявили мільярдера — завуча загальноосвітньої школи — та керівника басейну, який отримує 2 мільярди на рік. Саме тому можливість внести виправлення у декларацію вкрай важлива. Адже коректність інформації впливає на якість даних, які згодом можна буде аналізувати. Водночас відсутність покарань за явні помилки призводить до недовіри до даних в цілому", - підкреслив засновник "Опендатабот" Олексій Іванкін.

Відновлення декларування в Україні

Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким призупинила обовʼязкове декларування – чиновникам дозволили відзвітувати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Декларування відбувалося на добровільній основі.

5 вересня парламент ухвалив у цілому законопроєкт №9534 про повернення обовʼязкового декларування. Однак документом було передбачено, що для громадськості декларації буде відкрито лише через рік.

У звʼязку з цим Зеленський ветував законопроєкт і вніс пропозиції щодо негайного відкриття доступу до Реєстру декларацій, але з особливостями щодо певних груп громадян. 

Ішлося про те, щоб у відкритому доступі не відображалися декларації, подані, зокрема, військовослужбовцями:

• Збройних сил України;
• Державної прикордонної служби України;
• Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації;
• Управління державної охорони;
• інших військових формувань.

Також президент запропонував, щоб у відкритому доступі не було декларацій:

• співробітників поліції особливого призначення, які під час воєнного стану залучені до ведення бойових дій;
• поранених;
• полонених;
• миротворців;
• осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. 

Було передбачено, що це не стосуватиметься зокрема:

• військовослужбовців на посадах міністрів та їхніх заступників, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їхніх заступників;
• осіб, які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій; 
• осіб, які проходять службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);
• осіб, які здійснюють підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Парламент проголосував за відновлення е-декларування з відкритим реєстром на засіданні 20 вересня. Президент підписав закон 10 жовтня.

Джерело фото: ua.depositphotos.com