Хліб і продовольча пшениця: чи вистачить їх українцям взимку і які будуть ціни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Хлібопекарна галузь України в липні повідомляла про стурбованість показниками якості пшениці врожаю 2023/2024 сезону - через несприятливу погоду більшість врожаю припадало на пшеницю 3-го і 4-го класів, тоді як частка необхідної для випікання якісного хліба пшениці 2-го класу значно скоротилась в порівнянні з минулими сезонами.

• Ціни на хліб і хлібобулочні вироби? 
• Чи буде дефіцит пшениці
• Як в Україні запобігають дефіциту агропродукції? 
• Фактор теплої зими

Щоб країна не залишилась взимку і навесні без сировини для випікання хліба, галузь розглядала можливість ініціювати обмеження експорту продовольчої пшениці. Однак, регулювання зовнішньої торгівлі досі не вводилось.

Крім несприятливих погодних умов, до погіршення якості врожаю призвели наслідки повномасштабної агресії РФ проти України - дефіцит робочої сили в агросекторі, економія фермерів на добривах, ЗЗР і інших товарно-матеріальних цінностях, а також інші фактори.

Ціни на хліб і хлібобулочні вироби? 

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) і директор ТОВ "Київ Хліб" Юрій Дученко в коментарі для видання наводить найсвіжішу доступну галузеву статистику за липень-2023. Згідно з нею, найдорожчі хлібобулочні вироби в Києві, а найдешевші - в Миколаївській, Херсонській, Сумській, Тернопільській та Харківській областях, хоча в різних регіонах присутні помітні дисбаланси по цінах на окрему продукцію. 

В свою чергу, Держстат наводить наступну динаміку цін на найбільш соціально значимі і важливі для масового споживача хліб житньо-пшеничний і батон за час повномасштабної війни: 

Головними проблемами українських пекарів є з збереження високих цін на пшеницю 2-го сорту і недостатня її кількість на внутрішньому ринку, зазначає Юрій Дученко. Наразі вже можна говорити, що до кінця сезону хлібопекарська галузь може недоотримати майже 1 млн тонн пшениці 2-го класу. Відповідно, ці фактори "тягнутимуть" за собою і ціни на хліб та хлібобулочні вироби.  

Крім того, пекарі сьогодні сподіваються на збільшення урядом кредитного ліміту для виробників по програмі "5-7-9%". Це дозволило б підприємцям вже зараз закупити пшеницю 2-го класу в необхідних кількостях, поки вона наявна в Україні і не почала дорожчати. 

Також підприємства потребують часткових відновлювальних робіт, особливо ті, що розташовані на деокупованих територіях або зазнали руйнації через російську агресію.

Загалом, ціни на пшеницю станом на 24 вересня були наступні (дані - Українська універсальна біржа):  

• пшениця 2 клас – 5571 грн/тонна;
• пшениця 3 клас – 5118 грн/тонна;
• пшениця фуражна – 4319 грн/тонна. 

Ціни на хліб на наступний сезон важко прогнозувати через високу конкуренцію в цій галузі, уточнює експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Іnstitute Павло Мартишев. Хлібопекарські виробництва борються за кожну копійку собівартості продукції щоб не допустити протестів і соціальних заворушень з боку населення, тому у цього бізнесу маржинальність зазвичай близька до нуля. Тому можливість росту цін на хліб в цьому сезоні найбільше залежатиме від цін на продовольчу пшеницю і її доступності.   

Чи буде дефіцит пшениці

Опитані виданням експерти підтверджують, що в цьому сезоні дійсно скорочується частка продовольчої пшениці в загальному врожаї в порівнянні з довоєнними роками. Павло Мартишев пояснює зміну балансу двома основними причинами: 

1. Брак коштів і ресурсів в аграріїв для підживлення озимої пшениці навесні, викликаний російською агресією та загальним скороченням цін на збіжжя та рентабельності агробізнесу;
2. Кліматичні зміни. В Україні в останні роки фіксується тепла зима, яка негативно впливає на формування в зернах пшениці достатньої кількості протеїну (білку) - компоненту, що в значній мірі визначає борошномельні і хлібопекарські властивості пшениці.

Варто відмітити, що релевантної інформації про частку продовольчої і фуражної пшениці в зібраному врожаї наразі немає, тому можна спиратись лише на орієнтовні дані. За оцінками експертів, частка придатної для випікання хліба продовольчої пшениці в загальному врожаї складає в цьому сезоні 30-40% проти 60-70% фуражної. Загалом, в різні роки цей розподіл був більш вдалим на користь більш якісної продовольчої пшениці: 50% до 50% або 60% до 40%, хоча і в мирні роки через погодні умови бували співвідношення 40% до 60% чи 30 до 70%.   

Згідно з даними Мінагрополітики, станом на 22 вересня в країні намолочено 22,2 млн тонн пшениці, з якої частка продовольчої може варіюватись в межах 6,6-8,9 млн тонн. В минулих сезонах її врожай складав 10-16 млн тонн.

З іншого боку, в Україні недоступна статистика по наявному населенню і споживанню ним хлібобулочних виробів, а також по зміні харчових звичок українців за час війни. До війни щорічне споживання складало 5-5,5 млн тонн в перерахунку на борошно, але через виїзд частини населення України та тимчасову окупацію частини її території цей показник однозначно знизився. 

Україна має достатньо продовольчої пшениці не лише для задоволення внутрішніх потреб, а й для експорту. Ризики її недостачі можуть настати лише в разі неконтрольованого експорту великими обсягами, що зараз неможливо — пояснює аналітик сільгоспринків консалтингової компанії Barva Invest Павло Хаустов.   

Поточні логістичні та експортні можливості України настільки низькі, що буде просто фізично неможливо "прогавити" момент, коли вивезуть надлишки продовольчого зерна. Для цього потрібно мінімум 3 місяці цілеспрямованого експорту суто продовольчої пшениці, хоча фермери найчастіше тримають її в резерві, продаючи переважно фуражну.

Згідно з власними розрахунками Barva Invest, в цьому сезоні Україна має для експорту приблизно 15 млн тонн пшениці, в тому числі більше 11 млн тонн фуражної та приблизно 3,8 млн тонн продовольчої. З липня вже експортовано 3,1 млн тонн, причому майже всі її обсяги склала продукція фуражної якості.

Аграрії "притримують" продовольчу пшеницю, оскільки українські переробники і борошномели часто пропонують кращу ціну на неї в порівнянні з експортними пропозиціями. Хоча за кордоном ціни на "продоволку" зараз теж досить привабливі.

Без хліба українці не залишаться, підкреслює Павло Мартишев. KSE institute поки не бачить сигналів щодо можливого дефіциту продовольчої пшениці, однак потрібно слідкувати за темпами її експорту.

Як в Україні запобігають дефіциту агропродукції? 

Учасники зернового ринку та Мінагрополітики з 2011 року підписують Меморандум про взаєморозуміння. Документ дозволяє зберегти баланс між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України. Через повномасштабне російське вторгнення і колапс логістики в минулому році подібні ініціативи не розглядались. 

Наприклад, в липні 2021 року керівники ВАП, громадської спілки "Борошномели України" та об'єднання "Укрхлібпром" відкликали підписи під меморандумом про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень), оскільки були проігноровані їхні пропозиції щодо граничних обсягів експорту української пшениці. Тоді теж існувала ймовірність того, що Україна вивезе більшу частину продовольчої пшениці, тим самим змусивши хлібопекарську і борошномельну галузь закуповувати дорогу імпортну сировину.

В липні 2023 року Юрій Дученко в коментарі для видання повідомив, що хлібопекарна галузь стурбована невеликою кількістю пшениці 2-го класу в цьогорічному врожаї. Для запобігання надмірному експорту і дефіциту сировини для хлібопекарської галузі, ВАП на той момент опрацьовував можливість заключити з Мінагрополітики меморандум щодо контролю об'ємів поставок за кордон продовольчої пшениці, з встановленням певного ліміту експорту.

Наразі відповідний меморандум ще не затверджений причетними організаціями та відомствами.  

Фактор теплої зими

Збільшення частки фуражної пшениці в загальному врожаї є негативною тенденцією, яку український агросектор так чи інакше має вирішувати, підкреслює Павло Мартишев. Погіршення якості озимої пшениці через вимушену економію фермерів на її підживленні та кліматичні фактори є важливим питанням, оскільки на озиму пшеницю припадає більше 90% від усіх посівів, і лише декілька відсотків на ярову.  

Він пояснює, що перехід на ярову пшеницю може мати і гарний вплив на галузь, оскільки в такому випадку аграрії не "заморожуватимуть" свої кошти на довгий цикл з осені до літа.