Український IT-бізнес продовжує розвиватися всупереч війні, — Наталія Микольська, Дія.City

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Станом на травень 2024-го Міністерство цифрової трансформації повідомляло, що резидентами Дія.City є близько 1000 компаній. Скільки зараз, станом на початок січня 2025? 

— Простір Дія.Сіті постійно зростає, зараз резидентами є близько 1500 компаній. У 2024 році долучилося 880 нових резидентів, що у 2,4 раза більше порівняно з 2023 роком. 

Було лише два періоди, коли темпи зростання вповільнилися: під час тимчасового призупинення бронювання та коли в уряді обговорювали підвищення військового збору. Але це тимчасові ситуації. Загалом простір цінують саме за те, чим є Дія.City – це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні.  Тут діє спеціальний податковий режим: 18% – податок на прибуток, 9% податок на “виведений капітал”, спеціальні податки на оплату праці для найманих працівників та спеціальний режим відносин зі спеціалістами – ГІГ-контракти. Елементи англійського права, захист прав інтелектуальної власності, інструменти, що полегшують доступ до інвестицій, – це все формує спеціальний простір для технологічних компаній. Все гарантовано на 25 років. 

Спілка Diia.City United наразі об'єднує понад 100 продуктових компаній-резидентів різного розміру. Від великих компаній до стартапів, які нещодавно створились. Я пишаюся тим, що у нас є такі компанії як Ajax Systems, Genesis, MacPaw, monobank, Netpeak Group та Roosh. Але я дуже-дуже радію, що до нас приєднуються і маленькі, і середні компанії. І навіть аутсорсингові компанії, які мають свої продуктові стріми чи збираються розробляти власні продукти. 

Наталіє, ви працювали і в бізнесі, і в уряді. На вашу думку, що саме цінують підприємці в Дія.City? Чому продовжують приєднуватися? 

— Всі технологічні підприємці люблять свободу. У випадку Дія.City – це можливість обирати, як саме співпрацювати із фахівцями, – через спеціальні ГІГ-контракти чи наймати в штат. Це надзвичайно важлива опція для IT-компаній, бо люди тут – головний актив. Наступна причина – це спеціальний податковий режим. 

Третій момент – це можливість застосування елементів англійського права. Це важливо для залучення інвестицій і фандрейзингу, адже часто потенційним інвесторам потрібна зрозуміла для них правова база. Останній пункт – це прогнозованість. Всі елементи спеціального податкового та правового режиму незмінні 25 років. Коли в минулому році було підвищено військовий збір, то було вже зроблено кілька заяв від влади про те, що це підвищення є тимчасовим. На час дії воєнного стану і перехідний період після нього.

Хіба не було компаній, які сказали: ви обіцяли на 25 років стабільні податки, а тепер податки збільшуються, ми виходимо з Дія.City? 

— Серед учасників Спілки не було таких випадків. Багатьом довелося пояснювати своїм інвесторам, що це підвищення тимчасове. Крім цього, всі розуміють, що потрібно фінансувати армію, адже в країні війна. Водночас засновникам компаній дуже складно було пояснити іноземним інвесторам, чому змінюються умови оподаткування. Бо збільшення податків на оплату праці – надзвичайно чутливе питання для IT-компаній, головний актив яких – кваліфіковані фахівці. Саме на оплату їх праці припадає значна частина витрат. Ми багато разів спілкувалися із представниками влади на цю тему. Про те, що були гарантії на 25 років, і ці гарантії надзвичайно важливі для іноземних інвесторів. 

За першу половину 2024 року компанії-резиденти Дія.City сплатили 8,4 млрд грн податків, що майже дорівнює загальній сумі за весь 2023 рік. Скоро очікуємо цифри за друге півріччя 2024-го року. 

Ви говорили про те, що всі розуміють потребу фінансувати армію. Але багато технологічних компаній вже давно і регулярно підтримують Сили оборони. Навряд чи вони без заперечень сприйняли ідею значного підвищення військового збору… 

— У Спілки були складні розмови з владою. Були зустрічі підприємців із депутатами з Податкового комітету парламенту. Ми говорили: давайте шукати інші джерела доходів бюджету, наводити порядок на митниці, розбиратися із проблемою контрабанди. Під час цих зустрічей були і жорсткі заяви. На жаль, підвищення податків для багатьох компаній поставило питання довіри до простору Дія.City. Такої довіри, як була раніше, в багатьох компаніях зараз немає. Про це треба говорити відверто. І цю довіру треба заново відбудовувати. 

Проблема ускладнюється і тим, що Україна з Дія.City – далеко не єдина країна, яка пропонує технологічному бізнесу певні спеціальні сприятливі умови. Ми не живемо в бульбашці, ми конкуруємо зі всім світом. Подібні проєкти є в Казахстані, Азербайджані, кілька європейських країн пропонують схожі простори, а ще й фінансування від держави чи з фондів ЄС. 

Ухвалення законопроєкту 9319 допомогло відновити довіру? 

— Ми ініціювали зміни до Закону і відпрацювали цей законопроєкт спільно з Мінцифри та народними депутатами. Він дійсно є одним з кроків відновлення довіри, бо сам факт удосконалення режиму та усунення неоднозначного тлумачення його норм - говорить, що простір Дія.Сіті  для держави – це серйозно і надовго. Цей законопроєкт, оскільки усуває двозначні тлумачення податкових норм, встановлює простіші правила і умови роботи  для стартапів. Загалом в цьому законопроєкті вирішується багато питань, які піднімав бізнес – він дуже важливий для tech індустрії та стартапів. Ми пишаємось, що Diia.City United була залучена до його розробки, ініціювала ряд важливих положень, просувала та підтримувала законопроєкт в Парламенті.

Простір Дія.City було створено саме для IT-компаній. Що найважливіше в цій галузі відбулося у 2024 році? 

— На світовому технологічному ринку час дуже непростий. Розвиток штучного інтелекту призводить до скорочення персоналу. Українській IT – частина глобального, ми вписані у світові процеси. Але через значні країнні ризики інвестори не готові вкладатися в таких масштабах, як це було до великої війни. Втім, попри все це є інвестиції. В червні 2024 року компанія Creatio з українським корінням та під керівництвом українки Катерини Костеревої,  залучила $200 млн інвестицій – загальна капіталізація цього українського проєкту перевищила $1 млрд. Це наш новий єдиноріг. Маркетингово-технологічна компанія Viseven, яка була заснована в Житомирі Наталією Андрійчук, в січні 2024 року теж отримала інвестиції – ця українська компанія вже присутня на ринках 30 країн і планує розвиватися і далі. Український стартап Deus Robotics, учасники нашої Спілки, отримали нещодавно $3 млн інвестицій. У нас є своя хороша історія. 

Тому зараз дуже важливо,  не збільшувати для бізнесу те, що називають country risk. Тобто залишати стабільними правила і умови роботи та ставки податків, а ще й працювати над дерегуляцією та спрощення умов ведення бізнесу. Говорімо чесно: міжнародні інвестори готові допомагати Україні на гуманітарні цілі. Але коли йдеться про бізнес, то всі в першу чергу думають про свої гроші. Ніяких сентиментів до України немає. І якщо правила у нас будуть постійно змінюватись, якщо ризик буде вище, бізнес переноситимуть в інші країни. Інвестиційні фонди – не благодійні установи. Вони приходять, аби заробляти гроші, а для цього потрібна передбачуваність. Вони і так сильно ризикують, вкладаючи в країну, яка знаходиться в стані війни.

Як ми бачимо, українські технологічні компанії розвиваються навіть попри війну. Для того, аби вони і далі розвивались та зростали, треба зберегти для них  можливість бронювання персоналу та відряджень за кордон. Адже технологічний бізнес – глобальний бізнес, працівникам таких компаній потрібні відрядження і бронювання. Адже без цього технологічний бізнес не просто не буде розвиватися – він навіть не зможе утримуватися на своєму рівні. Ми проводили опитування ІТ бізнесу спільно з Мінцифри (опитали понад 170 бізнесів). Саме бронювання та можливість відправляти працівників у відрядження за кордон було одним із найважливіших для всіх IT-компаній. Представник компанії повинен мати можливість поїхати, поспілкуватися з інвесторами, відвідати важливу виставку, поїхати зустрітися зі своїми потенційними клієнтами. 

Доводилося чути інформацію нібито в IT-галузі до половини працівників заброньовано. Чи це правда? 

— Ні, це не точно не так. Це ще один міф про ІТ-галузь. Навести точні цифри складно, бо ця інформація не є відкритою. Ми робили експертні розрахунки з іншими спілками у жовтні 2024 до призупинення бронювання та його подальшого відновлення: тоді було заброньовано від 14 000 до 18 000 айтівців з близько 300 000 фахівців. 

Ми доносили до уряду, що саме ця галузь дає валюту для країни. А за цю валюту ми купуємо також і озброєння для Сил оборони. Дійсно, як я вже казала,  саме питання бронювання для IT-галузі є критично важливим. Люди, фахівці – основний актив технологічних компаній. І будь-який інвестор має бути впевненим, що якась конкретна компанія зможе розвиватися, і що її працівники залишаться на своїх робочих місцях  і зможуть працювати над продуктом, його розвитком, продажем. Без ефективного, прозорого, зрозумілого і довгострокового бронювання фахівців технологічна галузь не може залучати інвестиції. Треба показати, що твоя ключова команда принаймні два роки буде з тобою. І механізм цього бронювання є прозорим та ефективним. 

Які у вас очікування по галузі у 2025 році? 

— Дуже обережні очікування. Є дві важливі теми: ми сподіваємось, що не буде ніяких великих змін в податках чи законодавстві (крім дерегуляції і спрощення умов ведення бізнесу), і що не буде проблем із бронюванням. 

Нам важливі позитивні регуляторні зміни. Досвід співпраці з урядом та депутатами над законопроєктом 9319 показав, що влада розуміє важливість розумною регуляції для розвитку бізнесу. Тому у 2025 році ми як спілка будемо виходити з пропозиціями в контексті розвитку простору Дія.City – “Дія.Сity 2.0” і подальший розвиток будуватимемо з конкретного запиту. Ми також активно працюватимемо над  допомогою компаніям у розвитку залученні інвестиції. Тут важливе питання — обмеження, які були запроваджені Національним банком в минулому для збереження економічної стабільності. Вони стосуються валютних операцій та виплати дивідендів. Минулого року було декілька кроків певної лібералізації від НБУ з цієї теми. Важливо, аби ця лібералізація тривала і далі. 

Наразі Diia.City United вже веде активну роботу над допомогою українським стартапам в залученні капіталу: звʼязуємо їх з венчурними фондами, ангельськими інвесторами, надаємо інформацію, як працювати з грантами. Ми спільнодіємо, аби технологічний бізнес створювався, розвивався й залучав інвестиції та інвестував в Україні.

В цьому році для нас також важливо працювати над розвитком штучного інтелекту. Адже Україна зараз у топі країн по цій галузі. І тут важливо йти напрямом саморегуляції бізнесу і запровадження добровільних стандартів, а не державним регулюванням.

Ми сподіваємось, що також буде запроваджено законодавство про віртуальні активи або криптовалюту. Тому Спілка активно взаємодіє з розробниками законопроєктів з цих тем. 

І ще один супер важливий блок – освіта. Вона має відповідати потребам технологічного бізнесу. Бо IT-бізнесу потрібні кваліфіковані кадри, а кількість людей в країні не збільшується. Для Diia.City United освітній напрям – один із ключових на 2025 рік. 

Багато IT-компаній співпрацюють з різними ВНЗ…

— Так воно і є. У багатьох компаній свої освітні напрямки і навіть свої проєкт чи заклади неформальної освіти. Наша задача зробити так, щоб усі спроби, які робить держава для реформування освіти, відповідали інтересам бізнесу. Ми в Спілці наразі працюємо над партнерствами для проведення дослідження щодо потреб технологічного бізнесу у сфері вищої освіти. 

Ще один важливий момент – це розвиток українського програмного продукту і програмного сервісу. Є програма Made in Ukraine, яка стосується продукції, виробленої в Україні. Український софт має стати частиною цієї програми. Нам давно вже потрібно було замінити ворожий софт. Ми в жодному випадку не говоримо про виділення державних коштів чи субсидії – ні, всі кошти мають іти на нашу перемогу. При цьому популяризація українського софту серед українського бізнесу і українського споживача має бути одним з пріоритетів держави. 

Інтерв’ю провели Владислав Головін та Галина Панченко.