- Категорія
- ІТ та Телеком
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Український IT-бізнес продовжує розвиватися всупереч війні, — Наталія Микольська, Дія.City

Влітку 2023 року засновники українських технологічних гігантів Ajax Systems, Genesis, MacPaw, Monobank, Netpeak Group та Roosh створили бізнес-спілку продуктових технологічних компаній – резидентів Дія.City. Офіційна презентація Diia.City United відбулася 6 лютого 2024 року. Очолила Спілку експертка зі стратегічних трансформацій і глобалізації бізнесу, ексторгова представниця — заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі (2015–2019) Наталія Микольська. В інтерв’ю Delo.ua вона розповіла, як підвищення податків вплинуло на технологічний бізнес, про очікування іноземних інвесторів та плани на 2025 рік.
Станом на травень 2024-го Міністерство цифрової трансформації повідомляло, що резидентами Дія.City є близько 1000 компаній. Скільки зараз, станом на початок січня 2025?
— Простір Дія.Сіті постійно зростає, зараз резидентами є близько 1500 компаній. У 2024 році долучилося 880 нових резидентів, що у 2,4 раза більше порівняно з 2023 роком.
Було лише два періоди, коли темпи зростання вповільнилися: під час тимчасового призупинення бронювання та коли в уряді обговорювали підвищення військового збору. Але це тимчасові ситуації. Загалом простір цінують саме за те, чим є Дія.City – це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні. Тут діє спеціальний податковий режим: 18% – податок на прибуток, 9% податок на “виведений капітал”, спеціальні податки на оплату праці для найманих працівників та спеціальний режим відносин зі спеціалістами – ГІГ-контракти. Елементи англійського права, захист прав інтелектуальної власності, інструменти, що полегшують доступ до інвестицій, – це все формує спеціальний простір для технологічних компаній. Все гарантовано на 25 років.
Спілка Diia.City United наразі об'єднує понад 100 продуктових компаній-резидентів різного розміру. Від великих компаній до стартапів, які нещодавно створились. Я пишаюся тим, що у нас є такі компанії як Ajax Systems, Genesis, MacPaw, monobank, Netpeak Group та Roosh. Але я дуже-дуже радію, що до нас приєднуються і маленькі, і середні компанії. І навіть аутсорсингові компанії, які мають свої продуктові стріми чи збираються розробляти власні продукти.
Наталіє, ви працювали і в бізнесі, і в уряді. На вашу думку, що саме цінують підприємці в Дія.City? Чому продовжують приєднуватися?
— Всі технологічні підприємці люблять свободу. У випадку Дія.City – це можливість обирати, як саме співпрацювати із фахівцями, – через спеціальні ГІГ-контракти чи наймати в штат. Це надзвичайно важлива опція для IT-компаній, бо люди тут – головний актив. Наступна причина – це спеціальний податковий режим.
Третій момент – це можливість застосування елементів англійського права. Це важливо для залучення інвестицій і фандрейзингу, адже часто потенційним інвесторам потрібна зрозуміла для них правова база. Останній пункт – це прогнозованість. Всі елементи спеціального податкового та правового режиму незмінні 25 років. Коли в минулому році було підвищено військовий збір, то було вже зроблено кілька заяв від влади про те, що це підвищення є тимчасовим. На час дії воєнного стану і перехідний період після нього.
Хіба не було компаній, які сказали: ви обіцяли на 25 років стабільні податки, а тепер податки збільшуються, ми виходимо з Дія.City?
— Серед учасників Спілки не було таких випадків. Багатьом довелося пояснювати своїм інвесторам, що це підвищення тимчасове. Крім цього, всі розуміють, що потрібно фінансувати армію, адже в країні війна. Водночас засновникам компаній дуже складно було пояснити іноземним інвесторам, чому змінюються умови оподаткування. Бо збільшення податків на оплату праці – надзвичайно чутливе питання для IT-компаній, головний актив яких – кваліфіковані фахівці. Саме на оплату їх праці припадає значна частина витрат. Ми багато разів спілкувалися із представниками влади на цю тему. Про те, що були гарантії на 25 років, і ці гарантії надзвичайно важливі для іноземних інвесторів.
За першу половину 2024 року компанії-резиденти Дія.City сплатили 8,4 млрд грн податків, що майже дорівнює загальній сумі за весь 2023 рік. Скоро очікуємо цифри за друге півріччя 2024-го року.
Ви говорили про те, що всі розуміють потребу фінансувати армію. Але багато технологічних компаній вже давно і регулярно підтримують Сили оборони. Навряд чи вони без заперечень сприйняли ідею значного підвищення військового збору…
— У Спілки були складні розмови з владою. Були зустрічі підприємців із депутатами з Податкового комітету парламенту. Ми говорили: давайте шукати інші джерела доходів бюджету, наводити порядок на митниці, розбиратися із проблемою контрабанди. Під час цих зустрічей були і жорсткі заяви. На жаль, підвищення податків для багатьох компаній поставило питання довіри до простору Дія.City. Такої довіри, як була раніше, в багатьох компаніях зараз немає. Про це треба говорити відверто. І цю довіру треба заново відбудовувати.
Проблема ускладнюється і тим, що Україна з Дія.City – далеко не єдина країна, яка пропонує технологічному бізнесу певні спеціальні сприятливі умови. Ми не живемо в бульбашці, ми конкуруємо зі всім світом. Подібні проєкти є в Казахстані, Азербайджані, кілька європейських країн пропонують схожі простори, а ще й фінансування від держави чи з фондів ЄС.
Ухвалення законопроєкту 9319 допомогло відновити довіру?
— Ми ініціювали зміни до Закону і відпрацювали цей законопроєкт спільно з Мінцифри та народними депутатами. Він дійсно є одним з кроків відновлення довіри, бо сам факт удосконалення режиму та усунення неоднозначного тлумачення його норм - говорить, що простір Дія.Сіті для держави – це серйозно і надовго. Цей законопроєкт, оскільки усуває двозначні тлумачення податкових норм, встановлює простіші правила і умови роботи для стартапів. Загалом в цьому законопроєкті вирішується багато питань, які піднімав бізнес – він дуже важливий для tech індустрії та стартапів. Ми пишаємось, що Diia.City United була залучена до його розробки, ініціювала ряд важливих положень, просувала та підтримувала законопроєкт в Парламенті.
Простір Дія.City було створено саме для IT-компаній. Що найважливіше в цій галузі відбулося у 2024 році?
— На світовому технологічному ринку час дуже непростий. Розвиток штучного інтелекту призводить до скорочення персоналу. Українській IT – частина глобального, ми вписані у світові процеси. Але через значні країнні ризики інвестори не готові вкладатися в таких масштабах, як це було до великої війни. Втім, попри все це є інвестиції. В червні 2024 року компанія Creatio з українським корінням та під керівництвом українки Катерини Костеревої, залучила $200 млн інвестицій – загальна капіталізація цього українського проєкту перевищила $1 млрд. Це наш новий єдиноріг. Маркетингово-технологічна компанія Viseven, яка була заснована в Житомирі Наталією Андрійчук, в січні 2024 року теж отримала інвестиції – ця українська компанія вже присутня на ринках 30 країн і планує розвиватися і далі. Український стартап Deus Robotics, учасники нашої Спілки, отримали нещодавно $3 млн інвестицій. У нас є своя хороша історія.
Тому зараз дуже важливо, не збільшувати для бізнесу те, що називають country risk. Тобто залишати стабільними правила і умови роботи та ставки податків, а ще й працювати над дерегуляцією та спрощення умов ведення бізнесу. Говорімо чесно: міжнародні інвестори готові допомагати Україні на гуманітарні цілі. Але коли йдеться про бізнес, то всі в першу чергу думають про свої гроші. Ніяких сентиментів до України немає. І якщо правила у нас будуть постійно змінюватись, якщо ризик буде вище, бізнес переноситимуть в інші країни. Інвестиційні фонди – не благодійні установи. Вони приходять, аби заробляти гроші, а для цього потрібна передбачуваність. Вони і так сильно ризикують, вкладаючи в країну, яка знаходиться в стані війни.
Як ми бачимо, українські технологічні компанії розвиваються навіть попри війну. Для того, аби вони і далі розвивались та зростали, треба зберегти для них можливість бронювання персоналу та відряджень за кордон. Адже технологічний бізнес – глобальний бізнес, працівникам таких компаній потрібні відрядження і бронювання. Адже без цього технологічний бізнес не просто не буде розвиватися – він навіть не зможе утримуватися на своєму рівні. Ми проводили опитування ІТ бізнесу спільно з Мінцифри (опитали понад 170 бізнесів). Саме бронювання та можливість відправляти працівників у відрядження за кордон було одним із найважливіших для всіх IT-компаній. Представник компанії повинен мати можливість поїхати, поспілкуватися з інвесторами, відвідати важливу виставку, поїхати зустрітися зі своїми потенційними клієнтами.
Доводилося чути інформацію нібито в IT-галузі до половини працівників заброньовано. Чи це правда?
— Ні, це не точно не так. Це ще один міф про ІТ-галузь. Навести точні цифри складно, бо ця інформація не є відкритою. Ми робили експертні розрахунки з іншими спілками у жовтні 2024 до призупинення бронювання та його подальшого відновлення: тоді було заброньовано від 14 000 до 18 000 айтівців з близько 300 000 фахівців.
Ми доносили до уряду, що саме ця галузь дає валюту для країни. А за цю валюту ми купуємо також і озброєння для Сил оборони. Дійсно, як я вже казала, саме питання бронювання для IT-галузі є критично важливим. Люди, фахівці – основний актив технологічних компаній. І будь-який інвестор має бути впевненим, що якась конкретна компанія зможе розвиватися, і що її працівники залишаться на своїх робочих місцях і зможуть працювати над продуктом, його розвитком, продажем. Без ефективного, прозорого, зрозумілого і довгострокового бронювання фахівців технологічна галузь не може залучати інвестиції. Треба показати, що твоя ключова команда принаймні два роки буде з тобою. І механізм цього бронювання є прозорим та ефективним.
Які у вас очікування по галузі у 2025 році?
— Дуже обережні очікування. Є дві важливі теми: ми сподіваємось, що не буде ніяких великих змін в податках чи законодавстві (крім дерегуляції і спрощення умов ведення бізнесу), і що не буде проблем із бронюванням.
Нам важливі позитивні регуляторні зміни. Досвід співпраці з урядом та депутатами над законопроєктом 9319 показав, що влада розуміє важливість розумною регуляції для розвитку бізнесу. Тому у 2025 році ми як спілка будемо виходити з пропозиціями в контексті розвитку простору Дія.City – “Дія.Сity 2.0” і подальший розвиток будуватимемо з конкретного запиту. Ми також активно працюватимемо над допомогою компаніям у розвитку залученні інвестиції. Тут важливе питання — обмеження, які були запроваджені Національним банком в минулому для збереження економічної стабільності. Вони стосуються валютних операцій та виплати дивідендів. Минулого року було декілька кроків певної лібералізації від НБУ з цієї теми. Важливо, аби ця лібералізація тривала і далі.
Наразі Diia.City United вже веде активну роботу над допомогою українським стартапам в залученні капіталу: звʼязуємо їх з венчурними фондами, ангельськими інвесторами, надаємо інформацію, як працювати з грантами. Ми спільнодіємо, аби технологічний бізнес створювався, розвивався й залучав інвестиції та інвестував в Україні.
В цьому році для нас також важливо працювати над розвитком штучного інтелекту. Адже Україна зараз у топі країн по цій галузі. І тут важливо йти напрямом саморегуляції бізнесу і запровадження добровільних стандартів, а не державним регулюванням.
Ми сподіваємось, що також буде запроваджено законодавство про віртуальні активи або криптовалюту. Тому Спілка активно взаємодіє з розробниками законопроєктів з цих тем.
І ще один супер важливий блок – освіта. Вона має відповідати потребам технологічного бізнесу. Бо IT-бізнесу потрібні кваліфіковані кадри, а кількість людей в країні не збільшується. Для Diia.City United освітній напрям – один із ключових на 2025 рік.
Багато IT-компаній співпрацюють з різними ВНЗ…
— Так воно і є. У багатьох компаній свої освітні напрямки і навіть свої проєкт чи заклади неформальної освіти. Наша задача зробити так, щоб усі спроби, які робить держава для реформування освіти, відповідали інтересам бізнесу. Ми в Спілці наразі працюємо над партнерствами для проведення дослідження щодо потреб технологічного бізнесу у сфері вищої освіти.
Ще один важливий момент – це розвиток українського програмного продукту і програмного сервісу. Є програма Made in Ukraine, яка стосується продукції, виробленої в Україні. Український софт має стати частиною цієї програми. Нам давно вже потрібно було замінити ворожий софт. Ми в жодному випадку не говоримо про виділення державних коштів чи субсидії – ні, всі кошти мають іти на нашу перемогу. При цьому популяризація українського софту серед українського бізнесу і українського споживача має бути одним з пріоритетів держави.
Інтерв’ю провели Владислав Головін та Галина Панченко.