Розкрадання земель НААН у передмісті Києва: що зараз зі справою про оформлення на чиновників 138 ділянок

При цьому в цій справі, яку з квітня 2017 року розслідувало Національне антикорупційне бюро, в число фігурантів в 2020 році спочатку включили, а згодом виключили п’ятьох топпосадовців НААН, які за початковою версією слідства, й ухвалили незаконні рішення і завдяки їм цей злочин взагалі став можливим. Як пише "Главком", два роки потому це навіть було зроблено повторно.

Суть справи про розкрадання земель у Гатному

У ході розслідування детективи з’ясували, що в 2013-2014 роках посадовці НААН поза межами своїх повноважень припинили право постійного користування дослідницьким господарством "Чабани" Інституту землеробства НААН на 144 земельні ділянки у селі Гатне тодішнього Києво-Святошинського району.

З них 138 було переведено у приватну власність, а ще шість станом на початок розслідування перебували в процесі переоформлення. Ідеться про понад 15 гектарів "особливо цінних" земель, призначених для проведення досліджень. Ці землі врешті стали приватною власністю членів президії НААН, їхніх близьких родичів, співробітників СБУ, Мінагрополітики та інших осіб.

Ділянки, що фігурують у справі, входили до складу 330 га земель, які ще у 2003 році були передані у постійне користування дослідницькому господарству. Здійснив таку передачу голова Києво-Святошинської районної адміністрації своїм розпорядженням з відповідним цільовим призначенням.

Натомість, відповідно до тодішніх норм Земельного кодексу, рішення про вилучення такої землі та зміну її цільового призначення могла ухвалювати виключно Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів

Однак НААН, за версією слідства, спромоглася ухвалити таке рішення без згоди парламенту. І формальним приводом стало те, що у вересні 2013 року працівники ДГ "Чабани" звернулися з проханням виділити їм такі земельні ділянки для городництва.

НАБУ виявило, що від НААН надійшов лист від голови СБУ, проте без його підпису, про нібито необхідність припинити право постійного користування цими земельними ділянками господарством "Чабани", аби передати ці землі самій службі.

Через деякий час було отримано другий лист з аналогічним змістом, проте підписаний уже заступником голови СБУ. Однак у будь-якому разі обидва звернення суперечили законодавству, адже ініціювати такі рішення міг тільки уряд. Втім, і обвинувачений нині директор дослідного господарства, і директор Інституту землеробства тоді відповіли, що не заперечують проти такої передачі землі.

Вже після цього лист СБУ разом з іншими матеріалами передали до президії НААН на розгляд, але "забули" додати довідку про особливу цінність вказаних земель. Як наслідок в результаті голосування НААН прийняла відповідну постанову, в якій погодилася на вилучення 15,12 га з користування ДГ "Чабани".

Після цього директор господарства направив лист про припинення права постійного користування до Головного управління Держземагентства в Київській області. На його основі агентство окремими наказами виділило ділянки заздалегідь визначеним людям, зокрема й родичам службовців президії НААН, які приймали рішення про вилучення цієї землі.

НАБУ оцінило, що службовці своїми діями завдали державі понад 42 мільйона гривень збитків. Зі 138 нових "власників" ділянок слідство виділило чотири великі групи:

•  посадовці НААН, її Інституту землеробства та пов’язані з ними особи (зокрема, це досі чинний президент академії Ярослав Гадзало, його донька та її чоловік, тодішній директор ДГ "Чабани" Олександр Іщук, його дружина, бабуся дружини його сина, сват директора Інституту землеробства Віктора Камінського, віцепрезидент НААН Анатолій Заришняк та його дружина – суддя Апеляційного суду Києва, а також їхня донька);

•  керівники Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, їхні родичі, а також особи, які не мали стосунку ані до НААН, ані до СБУ, але, отримавши землю, видали довіреності на розпорядження нею близьким родичам тодішнього керівництва вказаного управління;

•  високопосадовці, зокрема пов’язані з тодішнім заступником міністра аграрної політики й продовольства та з секретаріатом Кабінету міністрів тощо;

•  місцеві посадовці, серед яких чиновники Чабанівської селищної ради; особи, пов’язані з прокурором Києво-Святошинського району; особи, пов’язані з головою Києво-Святошинської РДА Юрієм Бондарем, їхні родичі тощо.

Керівництво НААН вивели з-під удару

У січні 2020 року про підозру додатково повідомили п’ятьом топпосадовцям НААН, зокрема її президенту (на час вчинення злочину – віцепрезидент) Ярославу Гадзалу та директору Інституту садівництва (на час вчинення злочину – перший віцепрезидент НААН) Ігорю Гринику.

Також фігурантами справи стали перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування (на час вчинення злочину – віцепрезидент НААН) Ігор Ібатуллін; віцепрезидент, головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину – академік-секретар відділення НААН) Анатолій Заришняк та директор Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства" імені Таїрова НААН В’ячеслав Власов.

Як стверджувало слідство, ці п’ятеро осіб як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок з числа особливо цінних, а потім переоформили їх на себе та близьких родичів.

Однак вже у травні того ж 2020 року керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури закрив провадження щодо верхівки НААН через брак доказів корисливих мотивів фігурантів під час голосування, як це передбачає Кримінальний процесуальний кодекс.

У квітні 2021 року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова скасувала цю постанову керівника САП, бо, на її думку, у САП не зробили все можливе, щоб перевірити причетність керівництва НААН до цієї схеми. Але у травні 2022 року прокурор САП вже повторно закрив провадження проти керівництва НААН.

Як ідеться в публікації, при оголошенні підозр п'ятьом фігурантам у НАБУ були впевнені, що керівництво академії переоформило земельні ділянки на себе та близьких родичів, але потім саме слідство з невідомих причин відмовилось від думки, що ті діяли з корисливих мотивів.

При цьому думка правоохоронців не змінилась щодо решти фігурантів, яким інкримінували такі ж дії раніше і щодо яких справу ще в грудні 2019 року було передано у Вищий антикорупційний суд, де вона слухається досі. Йдеться про таких осіб:

• Василь Петриченко – експрезидент НААН;
• Ануш Балян – віцепрезидент НААН;
• Світлана Ковтун – ексголовний вчений секретар НААН;
• Віктор Камінський – директор ННЦ Інститут землеробства НААН;
• Олександр Іщук – ексдиректор держпідприємства ДГ "Чабани";
• Іван Шевченко – ексзавідувач відділу ННЦ Інститут землеробства НААН;
• Роман Кучер – ексначальник управління державного земельного кадастру ГУ Держземагентства у Київській області;
• Станіслав Губін – ексзаступник начальника головного управління Держземагентства у Київській області;
• Віталій Оборський – співробітник СБУ.

Що зараз зі справою

Усім переліченим інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (частину 5 статті 191 Кримінального кодексу), а більшості – і незакінчений замах на такі дії.

Максимально суд може призначити фігурантам позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Крім того, Петриченка, Камінського та Ковтун обвинувачують у службовому підробленні (стаття 366 КК).

Наразі у ВАКС проходять судові дебати у цій справі, на яких виступає сторона захисту. Надалі скористатись правом останнього слова зможуть обвинувачені. Однак, враховуючи, що їх багато, очікується, що процес триватиме ще деякий час. Водночас усі докази суд вже дослідив, тобто більшість процесуальних процедур вже позаду.

Сама земля у Гатному зараз під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року Солом’янським райсудом Києва. У квітні 2018 року Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Якщо вину фігурантів визнає суд, земельні ділянки як предмет злочину можуть піддати спеціальній конфіскації.