Явка військовозобов'язаних на збірні пункти: як роботодавці можуть забезпечити прибуття працівників до ТЦК

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Верховна Рада України прийналя в цілому законопроект про посилення мобілізаці. За таке рішення проголосували 283 народних депутатів України. Вже 16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою. Закон набере чинності через місяць із наступного дня його опублікування, тобто в середені травня цього року. 

Після прийняття документу для підприємств та організацій особливо нічого не змінюється, каже адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова. Однак під час розгляду поправок до закону, нардеп Ярослав Железняк пропонував прибрати норму, яка зобов'язує роботодавця забезпечити прибуття працівників на збірні пункти, але цю правку відхилили, як і інші понад чотири тисячі правок.

"Я розумію як роботодавці можуть і мають оповіщувати, доносити інформацію, повідомляти співробітника... Але як вони можуть "забезпечити прибуття" співробітника, я не знаю. Фізично силою доставити працівника на збірний пункт? Відповідна моя правка була цей обовʼязок прибрати. І як і інші правки залишиться (на момент розгляду, - Ред.) відхиленою…", - написав нардеп. 

За словами адвоката, керівника Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олександра Камші, норма щодо забезпечення роботодавцем прибуття працівникка на збірний пункт в законодавстві вже є давно.

Камша додав, що згідно з редакцією ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами 3 - 5 статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин.

Delo.ua запитало у бізнесу, як організації можуть забезпечити своєчасне прибуття військовозобов'язаних працівників на збірні пункти. Співрозмовник видання директор з управління персоналом та адміністративного забезпечення ГЛОБУС БАНКУ Олексій Сокол наголосив, що наразі жодного інструменту, окрім оповіщення та увільнення від роботи на час відвідування ТЦК та СП, у роботодавця немає. 

HR-експертка, власниця Агенції TalentMatch Наталія Слинько каже, що роботодавець може видати наказ і припис про те, що людина повинна відвідати військомат, але не примушувати до таких дій.

Вона додала, що згідно з трудовим кодексом роботодавець також не може звільнити або призупитини співпрацю з працівником, який не відвідав ТЦК та СП. Водночас, за спостереженнями HR-експертки, кількість людей, які відмовляються надавати документи для військового обліку при працевлаштуванні, зменшилася.

Посилення мобілізації: що змінюється для работодавців і працівників 

Адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова розповіла, що як і раніше, згідно зі статтею 21 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підприємства та організації повинні:

• планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);
• у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
  
• здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;
  
• утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;
  
• сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
  
• забезпечувати своєчасне оповіщення І прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами 3 - 5 статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних; 
  
• забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді; 
  
• здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;
  
• надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;
  
• створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);
  
• забезпечувати формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;
  
• вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;
  
• надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;
  
• утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи;
  
• сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов’язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;
  
• у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, що можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України "Про дорожній рух" здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття їх на військовий облік (зняття з військового обліку).
  

Щодо забезпечення своєчасного прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами 3 - 5 статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин", адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова зазначила, що по формулюванню немає обов‘язку щодо доставлення особи до ТЦК та СП, а лише забезпечити своєчасне прибуття працівників. Тобто фактично – дати працівнику можливість потрапити на визначений час у ТЦК та СП для виконання свого військового обов‘язку.

Обов'язки і штрафи

Адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова пояснила, що відповідальність буде тягнути за собою будь-яке порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн) і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 – 5100 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 – 5100 грн) і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 8500 грн).

Юрист юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Капітула Олександра зазначила, що відповідно до запропонованих та затверджених змін участь в оповіщенні військовозобов’язаних під час мобілізації разом із ТЦК та СП братимуть поліція, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій. Важливим при цьому є визначення форми та способів, відповідно до яких буде здійснюватися згадане оповіщення, адже окремо визначених заходів щодо цього законом не наведено. 

Попри це, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, визначено загальні положення щодо обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів з числа працюючих на підприємствах, установах та організаціях. 

Відповідно до пункту 34 вищезазначеного Порядку підприємства, установи та організації здійснюють відповідні заходи, пов’язані з обліком осіб, які відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації. 

Визначені дії серед іншого полягають у:

• доведенні до призовників, військовозобов’язаних та резервістів Правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу; 
• проведенні відповідної роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними Правил військового обліку; 
• постійному контролі за виконанням призовниками, військовозобов’язаними та резервістами Правил військового обліку; 
• інформування ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про їх порушення.
  

Беручи за основу дані пункти, керівники підприємств, установ та організацій, або керівники мобілізаційних підрозділів можуть на власний розсуд визначати порядок проведення тих чи інших заходів. 

На сьогоднішній день чинним законодавством не передбачені норми, які зобов’язують підприємства, установи чи організації власноруч забезпечувати прибуття своїх працівників до ТЦК та СП. Про отриманні відповідного розпорядження роботодавець першочергово вживає заходів щодо реєстрації такого документу в системі документообігу, забезпечує документальне підтвердження доведення до відома працівників їхнього обов’язку прибути за місцем виклику. Одночасно з цим, важливим обов’язком роботодавця є оповіщення працівника про необхідність прибути до ТЦК та СП за місцем припису. Відповідно до п. 47 Порядку у разі отримання розпоряджень ТЦК та СП щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до ТЦК та СП керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані:

1. Видати наказ (розпорядження) про оповіщення.
2. Вручити працівникам повістки.
3. Забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям працівників до ТЦК та СП.

Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію роботодавці можуть притягатися до адміністративної відповідальності, встановлену статтею 210-1 КУпаП. Конкретного трактування зазначеної норми законодавець не надає, що робить можливим притягнути роботодавця до відповідальності за низку дій чи бездіяльності останнього. Так, серед можливих порушень, які підпадають під дію даної статті можуть бути часткове нехтування веденням військового обліку та порушення порядку ведення такого обліку.