Більшість українців виступають за повну відмову від навчання російської в школах - опитування

В свою чергу, 33% опитаних вважають, що вивченню російської має відвотитися така ж або менша кількість часу, ніж на вивчення іноземних мов (англійської, німецької тощо), 6% відповіли, що на це має відводитися менше годин, ніж на вивчення української, але більше, ніж на іноземні мови.

Натомість 3% респондентів вважають, що на вивчення російської має відводитися стільки ж часу, скільки й на вивчення української. Ще 5% опитанних дати відповідь не змогли.

Також у КМІС наводять для порівняння результати аналогічних опитувань 1998 та 2019 року. Так, згідно з останнім з них, доля респондентів, що вважали, що російська взагалі не має вивчатися в україномовних школах, становила лише 8% (при 30%, що виступали за рівність цих двох мов у навчанні), а в 1998 році таких громадян взагалі не було (при 46%, що виступали за рівність годин української та російської).

У розрізі макрорегіонів найбільш радикально з 2019 року виросла частка тих, хто проти вивчення російської, на півдні (з 1% до 49%) та сході України (з 0% до 30%). При цьому на Заході, де таку думку поділяє найбільше громадян (64%), вона зросла лише втричі (з 22%).

Серед тих, хто обрав для інтерв'ю українську мову, за це виступають 57% опитаних, натомість знайшлося й 18% російськомовних респондентів, які виступають проти вивчення російської.

Також опитування показало, що молодші громадяни (до 40 років) значно більше підтримують ідею відмови від навчання російської (63%), ніж старші українці (серед громадян 40-60 років таких 47%, серед більше старших - 45%).

Крім того, є певна залежність між відповідями на це запитання та запитання про готовність до відмови Україною від територій заради миру: таку відмову вдвічі більше (16%) підтримують ті, хто виступає за рівне навчання української та російської, ніж ті, хто виступає за відмову від навчання російської.

Опитування проводилося 14-22 лютого серед 1017 респондентів методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).

До вибірки не включалися жителі територій, які не контролювалися Україною до 24 лютого 2022 року (Крим, Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали закордон після цієї дати.

В КМІС вказують, що за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

Однак за умов війни до такої похибки додається певне систематичне відхилення через фактичну неможливість опитати мешканців окупованих Росією за останній рік територій: вдалося опитати лише одну таку людину. Соціологи зазначають, що є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах воєнного часу, але загалом отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.