Директора "Львівського арсеналу" Збітнєва відправили під домашній арешт

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Зазначається, що слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до директора "Львівського арсеналу" Юрія Збітнєва запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку.

Також зазначається, що Збітнєв повинен буде дотримуватися ряду обов'язків, зокрема здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством особами, а також носити електронний браслет.

Повідомляється, що прокурор ОГП просив призначити варту із заставою у понад 268 млн грн. Натомість, адвокати захисту попросили не призначати запобіжний захід взагалі або ж призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.

За версією слідства, як зазначають в ЦПК, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:

• укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech; 
• надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї; 
• надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.

Слідчі виявили, що у листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок "Львівського арсеналу", що складало 97% від вартості всього контракту. "Львівський арсенал" за цим контрактом мав отримати 3%.

Після отримання передоплати "Львівський арсенал" перерахував кошти із рахунку у державному "Укргазбанку" на свій же рахунок у приватному "Аккорд банку". Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит").

Далі частину коштів, як зазначають у ЦПК, у розмірі $3,6 млн та €9,1 млн перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було.

Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін, Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, так як слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.

За словами Збітнєва, для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.

При цьому, як зазначив підозрюваний, від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно".

"Уже коли стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців в будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього", - йдеться в повідомленні ЦПК.

За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".

Зі сторони "Львівського арсеналу" супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко. Останній нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.

За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, так як він після підозри ліг до лікарні.

СБУ викрила схему розкрадання майже 1,5 млрд грн

Нагадаємо, у кінці січня СБУ повідомила про викриття чиновників Міноборони і менеджерів "Львівського арсеналу", які вкрали майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів.

Слідство виявило, що до оборудки причетні колишні та діючі високопосадовці МО України та очільники афілійованих компаній. Зловмисники намагалися вкрасти майже 1,5 млрд бюджетних гривень на придбанні 100 тис. мінометних пострілів для ЗСУ.

Підозру отримали: колишній та нинішній керівники Департаменту військово–технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії "Львівський арсенал", а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури.

У відомстві повідомили, що зловмисникам загрожує до 12 років тюрми, з конфіскацією майна.