Фонтани на Майдані не запустять і в 2024 році: що каже столична влада

Водогосподарське комунальне підприємство “Київводфонд”, що опікується водограями, заявило про високу енергозатратність фонтанів на столичному Майдані Незалежності та в акваторії Русанівського каналу.

Зокрема, йдеться про вісім масштабних фонтанних комплексів, що мають потужне насосне обладнання:

• фонтани “Великий”, “Каскадний” і “Малі” на Майдані;
• фонтан “Засновники Києва” на непарній стороні вулиці Хрещатик;
  
• фонтан “Водяна куля” на Майдані Незалежності (непарна сторона Хрещатика);
  
• фонтан “Хрещатик” на Хрещатику, 25;
  
• фонтан на вулиці Великій Васильківській, 119-121;
  
• фонтани в акваторії Русанівського каналу.
  

Без фонтанів кияни не залишаться

Попри незапуск центральних фонтанів у парках і скверах Києва працюватимуть локальні водограї. Вони економніші з погляду використання електроенергії. Традиційно фонтани увімкнуть в першій половині травня, і працюватимуть вони до кінця вересня. 

Загалом цього року планується запуск 25 фонтанів. За інформацією комунального об'єднання “Київзеленбуд”, працюватимуть вони на території таких зелених зон:  

Голосіївський район: сквер ім. Івана Федорова

Дніпровський район: парк “Перемога”, парк “Аврора”.

Дарницький район: парк “Позняки”, парк “Партизанської слави”.

Подільський район: сквер № 1 на Контрактовій площі (біля пам’ятника Петру Сагайдачному), сквер № 2 на Контрактовій площі (фонтан “Самсон”), сквер на площі “Щекавицькій”, парк “Куренівський”.

Оболонський район: площа Оболонська, 6, проспект Володимира Івасюка, 2-Д (сад каменів).

Святошинський район: парк “Совки”.

Шевченківський район: парк Шевченка (три фонтани), парк “Володимирська гірка” (два фонтани), парк “Сирецький”, сквер “Золотоворітський”, сквер “Мюнхенський”, сквер  Івана Котляревського, сквер біля Оперного театру, сквер №2 на Володимирському проїзді, сквер “Литовський”, сквер Миколи Макаренка.

Чому Україні важливо заощаджувати електроенергію?

У березні цього року Росія знову почала обстрілювати об’єкти української енергосистеми. Однією з найпотужніших була атака 22 березня, коли внаслідок обстрілів суттєвих пошкоджень зазнала Дніпровська ГЕС, а також значна частина теплових електростанцій по всій території України.

У ДТЕК, що є найбільшою приватною енергокомпанією України, заявили про втрату 80% своїх генеруючих потужностей. Там  підрахували, що вартість відновлення пошкоджених через російські атаки ТЕС становить 230 мільйонів доларів.

Левова частка цієї суми необхідна для закупівлі трансформаторів. У свою чергу, витрати групи на відновлення після торішніх ворожих ударів становили 126 мільйонів доларів.